Справа завдовжки понад дев'ять років за поширення пропагандистської газети в Хмельницькому
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції двом мешканцям Хмельницького, що поширювали газету “Новороссия” та яких засуджено до п’яти років позбавлення волі. Саме така новина заполонила медійний простір Хмельниччини наприкінці червня 2024 року. Дев'ять років розгляду справи в судах, понад 70 судових рішень. Розгляд справи по декілька разів на всіх рівнях судових інстанціях. Вирок суду – позбавлення волі, який ще оскаржується. Це короткі деталі цієї резонансної справи. Заглянемо в ці декілька десятків судових рішень та розберемо їх, щоб побачити особливості розгляду правоохоронцями та судовими інстанціями справ про зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також зрозуміти проблематику, яка супроводжує цей процес: прогалини в оформленні обвинувальних актів, недостатність суддів, які можуть розглядати ці справи, несвідомість свідків чи їхнє проживання в інших регіонах.
Хронологія рішень судів та вирок
3 березня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд засудив до п’яти років позбавлення волі громадянина України Андрія Орєхова, затриманого за розповсюдження сепаратистської газети “Новороссия”. Його поплічницю Оксану Корецьку, яка допомагала Орєхову розповсюджувати цю газету, також засудили до п’яти років позбавлення волі, але з випробувальним терміном у два роки.
Йдеться про громадянина України Андрія Орєхова, затриманого за розповсюдження сепаратистської газети “Новороссия”, та його поплічницю Оксану Корецьку, яка допомагала розповсюджувати цю газету. Про це повідомляв ІМІ 2015 року з посиланням на регіональне видання – сайт “Є”.
Як повідомляв “Детектор медіа”, Служба безпеки України затримала в Хмельницькому та Харкові осіб, які поширювали сепаратистську газету “Новороссия” та закликали до підтримки терористів. Затримання правопорушників відбулося 14 липня 2014 року на одній з вулиць Хмельницького, коли троє мешканців міста отримували черговий наклад газети сепаратистського спрямування “Новороссия”.
Також 22 червня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд визнав двох хмельничан винними в зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України (частина 2 статті 110 Кримінального кодексу України) та призначив їм покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі кожному без конфіскації майна.
Водночас суд залишив обвинуваченому чоловіку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 95 тисяч гривень та постановив, що з набрання вироком чинності цю заставу потрібно звернути в дохід держави.
Цього ж року Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким двох мешканців Хмельницького, що поширювали газету “Новороссия”, було засуджено до п’яти років позбавлення волі. Про це йдеться в ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року.
Водночас апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу сторони захисту в частині необґрунтованості рішення першої інстанції щодо звернення в дохід держави застави в розмірі 95 тисяч гривень та повернення її заставодавцю, а саме батькові обвинуваченого.
У липні 2024 року засуджений звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який 11 липня відкрив касаційне провадження. Також чоловік клопотав декілька разів про зупинення виконання вироку Хмельницького міськрайонного суду від 20 червня 2022 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року. Однак усі спроби неуспішні, адже, на думку суду чоловік не навів достатнього обґрунтування потреби такого зупинення.
“У повторному клопотанні особа указує про необхідність постійного нагляду лікаря кардіолога та те, що це неможливо зробити в умовах ізоляції. Також указує, що він є фізичною особою – підприємцем, чим приносить свій вклад у стабільність функціонування держави. Посилається на те, що за період розгляду кримінального провадження не пропустив жодного судового засідання, не порушував умови запобіжного заходу та характеризується позитивно”, – йдеться в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 липня 2024 року.
Вирок у 2015 році: деталі
Обвинувачі уродженці та мешканці Хмельниччини. Обоє громадяни України. Він поляк, а вона українка. Він неодружений, з вищою освітою та не працює, вона – заміжня та має на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою й також не працює. Обоє до цього часу не судимі. Однак їх поєднала спільна справа – розповсюдження газети пропагандистського змісту за сотні кілометрів від так званих “ДНР” та “ЛНР”, в яких ці наративи використовувались.
У березні 2015 року Хмельницький міськрайонний суд ухвалив перший вирок у цій справі, а саме визнав обох обвинувачених винними в скоєнні злочину за зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України. Однак покарання в обох випадках були різними: обвинувачений отримав покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна, а обвинувачена отримала те саме покарання, яке було замінене на іспитовий строк тривалістю два роки.
З рішення суду також бачимо, що обвинувачений був членом та координатором щодо Західного регіону України проросійського громадсько-політичного об’єднання “Союз граждан Украины” та на сайті “Ключи познания” проводив відеоконференції на тему “Анализ политических событий в Украине”. У матеріалах справи мовиться про проведення двох таких конференцій у травні 2014 року, під час яких чоловік “публічно закликав до вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України”.
За версією слідства, обвинувачений та обвинувачена також у травні 2014 року в змові між собою та невстановленими досудовим слідством особами розповсюджували серед мешканців міста Хмельницького примірники газети “Новороссия”, у якій теж містилися публічні та прямі заклики до зміни меж території та державного кордону України.
Наступного місяця обвинувачений через поштове відділення одного з поштових перевізників отримав у посилці близько 600 примірників газети з міста Донецька. Близько 200 газет чоловік передав своєму знайомому для розповсюдження, а решту примірників – доставив до себе додому. В червні чоловік самостійно розповсюдив серед мешканців житлового будинку частину газет, залишивши їх у поштових скриньках, а також 250 газет передав ще одному своєму знайомому для розповсюдження.
Водночас газети для розповсюдження отримала й обвинувачена жінка в кількості 109 примірників, які вона передала іншим двом особам для розповсюдження. Також вона в липні через іншого поштового оператора отримала в посилці 276 примірників газети “Новороссия” (випуску №2) з міста Суми.
У суді обвинувачені свою провину заперечували. Чоловік підтвердив, що є членом згаданого вище громадського об'єднання і на сайті проводив конференції, однак “до поділу країни у них не закликав, лише аналізуючи політичні події в Україні”. Також чоловік зазначив, що він відмовився розповсюджувати газети про події на сході України, коли йому зателефонували невідомі люди. Далі він погодився подивитися матеріали, які йому надіслали, і до їхнього отримання на пошті запитав обвинувачену та ще двох осіб, чи вони цікавляться такими газетами. Потім він передав ці газети, однак сказав, що зі змістом газети сам не ознайомлювався, нікому не пропонував її розповсюджувати й особисто цим не займався.
Обвинувачена ж показала, що з цікавості та для використання в господарстві отримала пакет з газетами від обвинуваченого. Поряд з тим жінка повідомила, що газети не читала і не поширювала, а лише надала один примірник одній особі для ознайомлення та передала іншій особі георгіївську стрічку, яку завернула в цю ж газету. Другий пакунок з газетами “Новороссия” вона одержала у відділенні поштового оператора, думаючи, що їй надіслали швейну машинку, яку замовляла напередодні. Також обвинувачена повідомила, що обидва пакунки з газетами вивезла за місто, адже боялася кримінального переслідування.
До речі, обвинувачена зазначила, що зрідка спілкується з обвинуваченим, однак у матеріалах справи міститься компакт-диск з інформацією про телефонні з’єднання між ними, яка підтверджує, що в період із середини березня до середини липня 2014 року зафіксовано 100 таких з’єднань.
Суд же, заслухавши всіх учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що провина обвинувачених доведена доказами в справі. Серед доказів: протокол про огляд власного ноутбука обвинуваченого, де містилась антиукраїнська агітація, висновки експерта в результаті проведеної судово-лінгвістичної експертизи фрагментів текстів із записів конференцій, а також дані дослідженого висновку, де зазначено, що всі текстові матеріали друкованого видання “Новороссия” (випуск № 2) мають пропагандистсько-агітаційний характер, який відповідає концептуальним положенням громадсько-політичного руху “Партия Новороссия”.
Останнє, як видно з рішення суду, підтвердила і допитана експертка в суді, яка має набуті спеціальні знання в лінгвістиці.
У судовому засіданні також досліджувалася як речовий доказ сама газета (примірник газети “Новороссия” № 2), з якої видно, що “вона містить заклики відокремлення від України територій на південному сході і створення так званої “Новоросії”.
Отже, як уже зазначалося вище, суд визнав винними в скоєнні злочину обох обвинувачених та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на п'ять років без конфіскації майна. Поряд з тим обвинувачену суд звільнив від відбування покарання з випробуванням – іспитовий строк тривалістю два роки. Поряд з тим підстав для застосування таких норм законодавства до обвинуваченого суд не знайшов, зважаючи на його роль у скоєнні злочину, який характеризується підвищеною суспільною небезпекою.
Заміна вироку 2016 року
На рішення суду першої інстанції сторона захисту та прокурор подали апеляційні скарги. Їх було задоволено частково та призначено новий судовий розгляд.
Знову ж таки Хмельницький міськрайонний суд з 10 червня 2015 до 30 березня 2016 року розглядав цю справу та навіть повертав обвинувальний акт у кримінальному провадженні прокурору Хмельницької області на доопрацювання.
30 березня 2016 року суд першої інстанції ухвалив нове рішення в цій справі: визнав винними обох обвинувачених у скоєнні злочину про зазіхання на територіальну цілісність України та призначив їм покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі кожному без конфіскації майна. Цього разу вже без будь-яких пом’якшень.
Особливість цього рішення в тому, що в ньому вже чітко зафіксовано публічні заклики до вчинення умисних дій обвинуваченого, які були спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, із зазначенням способу їхньої реалізації, зокрема: повалити “хунту”, звільнити територію південно-східних регіонів від “хунти” чи брати участь в “интернетных работах” та “распространении какой-то литературы”.
Роки розгляду та нове рішення у 2022 році
Далі сторона захисту спробувала оскаржити це рішення на той час в Апеляційному суді Хмельницької області. Останній апеляційні скарги сторони захисту задовольнив частково та призначив новий розгляд.
У рішенні апеляційний суд також зазначив: дані нового обвинувального акта, що склав уже не слідчий, а працівник Служби безпеки України, якого долучено до групи, відрізняються від висунутих обвинуваченим підозр. Поряд з тим суд зазначив, що у вироку не було зазначено, в чому ж конкретно публічні заклики обвинуваченого, а зазначено декілька “способів їх реалізації”.
Далі був період повернень обвинувального акта прокурору, скарги прокурора на це в апеляції та залишення її без задоволення. І це все відбувалося двічі. Крайній раз прокурор також заявив про потребу відводу суддів, через що провадження потрапило аж до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Апеляційний суд спробував передати справу до інших апеляційних суддів. Щоправда, касаційний суд відмовив у задоволенні подання апеляційного суду про скерування матеріалів провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Далі, на початку березня 2017 року, апеляційний суд задовольнив самовідвід одного із суддів, розглянув апеляційну скаргу прокурора, задовольнив її, скасував ухвалу суду першої інстанції та повернув кримінальне провадження знову на новий судовий розгляд у Хмельницький міськрайонний суд на стадію підготовчого провадження.
Після цього розпочався новий більш ніж річний період розгляду справи в суді першої інстанції, який завершився вироком, що суд ухвалив у червні 2022 року. За цей період судді заявляли про самовідвід, справа йшла на новий автоматизований розподіл, розглядалися заяви про зміну запобіжних заходів та про відвід судді.
І лише 20 червня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд ухвалив нове рішення, яким визнав винними обвинувачених та призначив їм покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі кожному без конфіскації майна. Також суд вирішив, що застава в розмірі 95 тисяч гривень, яку вносив батько обвинуваченого ще в липні 2014 року, має бути спрямована в дохід держави.
Далі знову був розгляд в апеляції, яка знову ж таки зіткнулася з тим, що судді заявляли самовідводи та про відвід заявляла сторона захисту. Остання залишилася без задоволення. І лише 25 червня 2024 року вже Хмельницький апеляційний суд ухвалив рішення, яким апеляційні скарги обвинувачених та їхніх захисників задовольнив частково. Однак рішення суду першої інстанції апеляція змінила лише в частині рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження: суд повернув заставу в розмірі 95 тисяч гривень батькові обвинуваченого. Про це вже повідомляв ІМІ раніше. В іншій частині вирок Хмельницького міськрайонного суду залишився без змін.
Ухвала апеляційного суду вже набрала законної сили з моменту проголошення, однак на неї засуджені можуть подати касаційну скаргу протягом трьох місяців із дня проголошення рішення в апеляції.
Що зараз зі справою?
Наразі справа перебуває на розгляді в Касаційному кримінальному суді Верховного Суду за касаційними скаргами обох засуджених на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року. Касаційний розгляд призначено на 18 вересня 2024 року, після завершення судом підготовчого етапу. Судове провадження здійснюватиметься дистанційно між Верховним Судом і Державною установою “Хмельницький слідчий ізолятор” за участю засудженого. Водночас суд уже декілька разів відмовляв у задоволенні клопотань засуджених про зупинення виконання вироку суду першої інстанції та ухвали апеляції.
Замість висновків
Розслідування кримінального провадження про розповсюдження пропагандистської газети в Хмельницькому та його розгляд у судах продовж більш як дев'яти років – яскравий приклад того, як правоохоронна та судова система в Україні до цього часу ще не адаптувалася до розгляду таких справ. Дуже добре, що такі справи є, однак усім залученим до цього процесу стейкхолдерам потрібно попрацювати над спроможністю в таких справах у коротші терміни ефективно доводити відповідальність пропагандистів та колаборантів.
Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області
Help us be even more cool!
