Соцмережі та офіційні сайти: якими джерелами послуговуються львівські медіа

Повномасштабне вторгнення вплинуло не лише на тематику новин у львівських ЗМІ, але й на те, де журналісти черпають інформацію. Сьогодні найпопулярнішими джерелами інформації є офіційні сайти (35%), соціальні мережі (23%) та пресслужби (15%). Тоді як власна робота журналістів становить лише 5%.

До моніторингу ІМІ потрапило п’ять онлайн-медіа: Zaxid.net, Вголос, 032, Твоє місто, Гал-інфо. Метою було визначити джерела інформації в матеріалах. Загалом проаналізовано 928 новин, опублікованих із 12 до 16 вересня включно. У цих текстах зафіксовано 1037 джерел інформації, оскільки в одній новині могло бути декілька джерел.

35% загальної кількості джерел становлять сайти й офіційні сторінки установ у соцмережах. І це втричі більше, ніж було під час моніторингу у 2020 році. Наприклад, у текстах згадуються сайти Львівської обласної військової адміністрації, Львівської міської ради, Офісу президента, МВС, КМДА, Головне управління розвідки. А от щодо соцмереж, то журналісти найчастіше користуються повідомленнями зі сторінок СБУ, поліції, Генштабу, Держприкордонслужби, ДСНС. Це можна пояснити тим, що 20% текстів у львівських ЗМІ стосуються саме надзвичайних подій, криміналу.

Далі йдуть соціальні мережі, а саме 23% загальної кількості джерел. І ця цифра зросла на 5% у порівнянні з попереднім моніторингом. Власне, більшість цих новин стосується теми війни. Як бачимо, в час повномасштабного вторгнення фейсбук, твіттер, телеграм голів військових адміністрацій, міських очільників стали першоджерелом отримання даних про обстріли, пошкодження, летальні випадки, ситуацію в регіоні як для медіа, так і для населення.

Майже 15% загальної кількості джерел становить інформація від пресслужб, речників. І це трохи менше, ніж було два роки тому. Найчастіше львівські медійники використовують дані від поліції, прокуратури, СБУ, міських рад, військових адміністрацій.

Якщо 2020 року головним постачальником інформації для львівських ЗМІ були матеріали інших українських медіа, то зараз цей показник зменшився з 19,5% до 13%. Це є як локальні, так і загальноукраїнські видання, телеканали.

Власна робота журналістів становила лише 5%, що доволі мало. Два роки тому ця цифра була 12%. Можна припустити, що на такий показник вплинула війна, скорочення штатів, брак фінансування. Найбільше текстів власних кореспондерів опублікувало "Твоє місто" – 21, Zaxid.net – 13, "Гал-інфо" – 8, "Вголос" – 6, а 032 – 0. Це історії захисників, аналіз витрат з місцевого бюджету, дослідження, хто і за яких умов може отримати відстрочення від мобілізації, чи інтерв’ю з військовим, бойовим медиком, письменником, спортсменом.

По 3% джерел припадає на іноземні ЗМІ та інше. Іноземні медіа у своїх текстах використовували журналісти "Гал-інфо", "Вголосу" і найбільше Zaxid.net. Це тексти на тему війни, міжнародних подій:  про початок процесії з труною королеви Єлизавети ІІ, вивід росією військ із Сирії, взяття в полон російських офіцерів, допомога українській армії, запровадження санкцій чи інтерв’ю міністра оборони для іноземних журналістів або заяви міжнародних політиків.

У матеріалах, які ввійшли до пункту "інше", журналісти посилалися на промоутерську компанію, сайти "Сільське господарство і садівництво", "Дім і сад", Bookforum, футбольного клубу "Рух", ФК "Карпати", Інституту вивчення війни, Українського католицького університету, обсерваторії, Львівської обласної федерації боксу. Є й інша категорія матеріалів, наприклад  "Компанія з російськими бенефіціарами візьме участь в Lviv Eco Forum" або "Фонд держмайна виставив на продаж Львівський ювелірний завод". У першому тексті йдеться, що інформацію повідомила громадська організація "Антикорупційний блокпост", у другому – Регіональне відділення ФДМУ у Львівській, Волинській, Закарпатській областях. Однак не зрозуміло, де і за яких умов цю інформацію отримано.

У 2% загальної кількості джерел інформації для медійників були посадові особи. До прикладу, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, заступник міського голови Львова Любомир Зубач,  головна епідеміологиня Львівщини Наталія Іванченко-Тімко, голова Галицької райадміністрації Андрій Зозуля, керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім, Жовківський міський голова Олег Вольський. Як джерело інформації ані місцевих, ані загальноукраїнських політиків не використовували медійники видання "032".

Ще 1,6% припадає на новини без джерел інформації. Так, ситуація не ідеальна, але краща, ніж під час моніторингу у 2020 році, коли без джерел інформації було 4% текстів. Причому зараз по два-три такі випадки зафіксовано на кожному досліджуваному сайті. Наприклад, "Помер один із основоположників "нової хвилі" кінорежисер Жан-Люк Годар" (Zaxid.net), "На війні загинув військовий з Львівщини Тарас Сковрон" (032), "Завтра Львів попрощається з двома воїнами, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками" ("Твоє місто"), "У Новій Каховці пролунали вибухи" ("Вголос"), "Черги в пунктах пропуску з України: що відомо?" ("Гал-інфо"). Також сюди зараховано тексти "Вголосу": "Путін вперше прокоментував контрнаступ ЗСУ", "В Бердянську ліквідували "заступника мера" та його дружину", "Вибух у Луганську: ліквідовано "генпрокурора", "У Херсоні прогриміли вибухи: що відомо", "У Луганську в будівлі "генпрокуратури" окупантів пролунав вибух". За фактом у своїх текстах журналісти узагальнено зазначають "російські ЗМІ", але не має чітко вказаного джерела.

Наразі можна зробити висновки, що за останні два роки інформаційний простір Львівщини змінюється в кращому напрямку. Лише поодинокі тексти не мають джерел інформації. Але хотілося б побільше власної журналістської роботи, а не передруків пресслужб, сайтів чи соцмереж.

Мар’яна Сич, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області