Штучний інтелект уже перестав бути для редакцій технологією майбутнього. Він – частина щоденної журналістської рутини. У рівненських медіа його використовують для виконання рутинних задач – розшифровки, перекладів чи внутрішніх управлінських процесів. Водночас майже всі журналісти, з якими поспілкувалася представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур, наголошують: ШІ може пришвидшити роботу, але не замінити журналіста.
Це перегукується з результатами опитування ІМІ, опублікованого у січні 2026 року. Воно показало, що у 2025 році 56% опитаних представників українських редакцій застосовували інструменти штучного інтелекту здебільшого для окремих допоміжних завдань та автоматизації робочих процесів. І лише 9% редакцій заявили, що не використовували штучний інтелект узагалі, а 2% планують його впровадження, але наразі не мають необхідних навичок або інструментів.
Про те, як рівненські медіа використовують ШІ, де бачать його користь і де проводять межу, – у матеріалі.
“Дедлайн горить уже вчора”: як ШІ бере на себе рутину і звільняє час
Найчастіше рівненські редакції використовують ШІ для технічної та рутинної роботи. Це розшифровка аудіо, редагування текстів, переклади, пошуки варіантів заголовків, адаптація матеріалів для соцмереж, структурування текстів, а також аналіз великих масивів даних.
Продюсер рівненської філії Суспільного Роман Свирида розповідає, редакція використовує такі інструменти на базі штучного інтелекту, як Pinpoint, Gemini та ElevenLabs. Найчастіше – для перетворення звуку в текст, підготовки візуалу і корекції звуку.
“З досвіду роботи кореспондентом можу точно сказати, що найбільше робочого часу в процесі підготовки матеріалу потребує розшифровка і аналіз чорнового відео. Особливо, якщо це двогодинне інтерв’ю. Робота з ШІ дозволяє пришвидшити сам процес механіки перетворення звуку синхронів у текст”, – каже Роман Свирида.
Заступниця директора телеканалу “Сфера-ТВ” Марія Луцюк каже, що її редакція використовує ChatGPT та ElevenLabs. Переважно для підбору заголовків, редагування текстів, перекладу, підготовки до інтерв’ю, іноді – для озвучення матеріалів. Водночас вона оцінює економію часу редакції завдяки ШІ лише приблизно у 10%.
Натомість у сайту “Район.Рівне”, що входить до мережі медіа Район.in.ua, за словами редакторки медіа Тетяни Мельничук, різниця може бути відчутнішою.
“Те, на що раніше йшло 30 хвилин чи година, зараз можна зробити за 10-15 хвилин. Особливо це відчутно в щоденному новинному потоці, зазвичай, за стрічкою, де редакція працює в режимі “дедлайн горить уже вчора”, – каже Тетяна Мельничук.
За словами Тетяни, редакція “Район.Рівне” використовує у своїй роботі ChatGPT, Claude, Gemini, Notebook LM, TurboScribe, Perplexity та інші. За її словами, штучний інтелект допомагає із SEO-адаптацією (підготовкою тексту так, щоб його краще знаходили пошуковики, – ред.), скороченням текстів, структуруванням інформації, описами для соцмереж, перекладами, аналізом тексту з відео чи аудіо, пошуком джерел та генерацією зображень.
“Найбільше [штучний інтелект] виявився корисним для рутинних процесів. Наприклад, швидко придумати кілька варіантів заголовків, адаптувати новину для соцмереж, скоротити пресреліз, допомогти з розшифровкою аудіо або структуруванням тексту. Це не замінює журналістську роботу, але помітно пришвидшує її, коли багато дедлайнів та обмежений час”, – розповідає редакторка.
Приклад згенерованої за допомогою ШІ ілюстрації на сайті. Скрин: “Район.Рівне”
Редакція сайту “Горинь.інфо” теж використовує ШІ – насамперед для технічних завдань. Головна редактора сайту Інна Денисюк каже, що медіа працює з Claude. Він допомагає виправляти технічні помилки на сайті, створювати і контролювати дашборди, аналізувати великі масиви даних. Також, за її словами, ШІ добре розшифровує рукописні тексти, аудіо й витягує інформацію з відео.
“ШІ економить час, забирає марудну і технічну роботу. Але ми не використовуємо його для підготовки матеріалів чи пошуку”, – каже Інна Денисюк.
Натомість “Четверта влада” вже розмірковує над тим, як зробити роботу з ШІ впорядкованішою. Заступниця головного редактора Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” Антоніна Торбіч каже, що її надихнув досвід іншої редакції, де штучний інтелект використовують системно: з професійними акаунтами для різних проєктів, окремими інструкціями та правилами. За словами Антоніни, наразі журналісти редакції використовують ШІ для виконання тих самих рутинних задач, про які вже розповіли інші медійники.
Приклад ролику про вплив корупції, який “Четверта влада” створила за допомогою інструментів ШІ. Скриншот: телеграм-канал “Четверті влада”
Водночас сама Антоніна користується ChatGPT і Claude для виконання управлінських та фандрейзингових завдань: підготовки листів, структурування заявок для донорів, перевірки фінансової документації, аналізу договорів із грантодавцями та створення презентацій.
“Зараз я можу сказати на прикладі своєї роботи, що завдяки використанню ШІ я економлю години часу на перевірку фінансової документації. Можливо 20%, а то і 30% часу. Зекономлений час спрямовую на стратегічніші речі, тому що делегую рутинні процеси [ШІ], а натомість можу подумати над розвитком редакції”, – розповідає Антоніна Торбіч.
За її словами, завдяки зекономленому часу редакція змогла запустити нові процеси: розвивати спільноту читачів, залучати менеджерку спільноти та працювати над стратегічним плануванням.
Помічник, а не автор
Опитані журналісти та редактори сходяться на тому, що ШІ може бути корисним помічником у роботі медіа, але не повинен замінювати автора. На їхню думку, будь-який контент, створений або опрацьований за допомогою штучного інтелекту, потребує ретельної перевірки з боку журналіста чи редактора.
Водночас медійники наголошують: неетичним є не саме використання ШІ, а непрозорість, відсутність фактчекінгу й спроба перекласти журналістську відповідальність на інструмент.
“Брейнштормінг з метою знайти потрібне формулювання заголовку для соцмереж або синоніму у тексті – це ок. Але написання журналістського матеріалу виключно з допомогою інструментів ШІ – це табу”, – розповідає продюсер філії Суспільного у Рівному Роман Свирида.
Схожу позицію має і редакторка “Район.Рівне” Тетяна Мельничук. “Усе, що генерує ШІ, проходить перевірку редакторів: факти, цифри, назви, цитати, посилання. Якщо це текст, то ми його редагуємо та адаптуємо під стиль видання та редакційних правил, перевіряємо все відповідно правил пунктуації та української граматики. Більше часу потрібно приділити перекладеним текстам з іноземних мов, джерел. Для нашого видання ШІ – помічник, а не автор чи авторка”, – говорить вона.
Приклад згенерованого за допомогою ШІ зображення на сайті Еко.Район, що входить до мережі Район.in.ua. Скрин: Еко.Район
Заступниця головреда“Четвертої влади” Антоніна Торбіч пояснює, що ШІ може допомогти подивитися на текст з іншого боку: запропонувати кращу структуру, звернути увагу на баланс, підказати, чи відповідає матеріал правилам сайту. Але журналіст усе одно має перевірити факти, виписати текст, а редактор – вичитати його.
“У нашій практиці, я вважаю, етичним використання штучного інтелекту просто як помічника, за яким треба дуже скрупульозно перевіряти кожен крок. Але якщо можна делегувати частину процесу для нього, або просто використовувати його як ще один погляд з боку, то чому б і ні?”, – каже медійниця.
Не слід довіряти ШІ на слово
Журналісти не романтизують штучний інтелект. Навпаки – майже всі говорять про потребу постійної перевірки згенерованого ним контенту. Роман Свирида пояснює це на прикладі розшифровок. Він зазначає, що інколи ШІ може неправильно розпізнати живу мову людей, або вставити в текст недоречне чи вигадане слово. “Це обов’язкова умова роботи із ШІ (перевірка згенерованого ШІ контенту, – авт.). За кожним елементом контенту, створеного ШІ, стоїть людина, яка несе відповідальність за кінцевий результат. Для початку – потрібно прослухати синхрон і перечитати його текстову версію, якщо ми говоримо про функцію розшифровки. Також важливо перевіряти інформацію щонайменше у двох незалежних джерелах. Цього ніхто не відміняв”, – розповідає Роман Свирида.
Тетяна Мельничук називає помилки ШІ однією з головних його проблем. За її словами, штучний інтелект інколи дуже впевнено подає неправдиві факти: може вигадати цитату, джерело або навіть подію. Це помічали під час перевірки інформації, коли редакція шукала підтвердження, а його просто не існувало.
“Тому довіряти ШІ на слово в журналістиці не можна. Завжди треба перевіряти першоджерела, кілька джерел для порівняння, реєстри, відкриті дані тощо”, — каже Тетяна .
У “Сфера ТБ” також стикалися з помилками, які видавав ШІ. Марія Луцюк каже, що це помічали тоді, коли редакції була відома протилежна інформація або коли підозрілі факти перевіряли окремо.
Також ми запитали у журналістів, яку роботу вони б нізащо не довірили штучному інтелекту. Редакторка сайту “Район.Рівне” Тетяна Мельничук каже, що ШІ не впорався б з “польовою” роботою, яку виконують журналісти.
“Інтерв’ю, репортажі, теми про втрати, війну чи людські трагедії, для мене це про емпатію, відповідальність і відчуття меж. Тут журналіст(ка) має залишатися людиною, а не машиною”, – розповідає медійниця.
Продюсер рівненської філії Суспільного Роман Свирида каже, що ніколи б не довірив ШІ права приймати рішення. А редакторка “Горинь.Інфо” Інна Денисюк не довірила б штучному інтелекту підготовку глибоких текстів, досліджень та аналітики.
Чи потрібно повідомляти аудиторію про використання ШІ: думка медійників
Опитані медійники вважають: якщо контент повністю або переважно створений за допомогою штучного інтелекту, медіа повинен повідомити про це аудиторію. Однак, якщо журналісти використовують його для виконання технічних завдань, потреби в такому маркуванні медійники не бачать.
Антоніна Торбіч проводить межу між повністю згенерованим контентом і технічним використанням ШІ як допоміжного інструменту. “Якщо ШІ повністю пише контент, тоді, звісно, повинні повідомляти. Це я говорю не про наше медіа, а знаю приклади, що деякі медіа хочуть, щоб частина контенту повністю генерувалася ШІ. Тоді, звісно, потрібно. А якщо медіа, просто використовує ШІ як помічника і потім кожне речення, слово вивіряє, змінює, дописує, тоді це я сприймаю це просто як технічний інструмент. Про це повідомляти немає потреби. Це все одно, що сказати, що текст створений в програмі Google Docs і залитий в адмінку сайту”, – вважає медійниця.
Марія Луцюк також думає, що маркувати потрібно той контент, який повністю або переважно створений ШІ. “Ми ще не маємо матеріалів, створених за допомогою ШІ, це виключно інструмент, який журналісти використовують для оптимізації і полегшення роботи. Залученість ШІ у наших матеріалах – 5-10%, візуально вона ніяк не відображається”, – розповідає журналістка.
Тетяна Мельничук вважає, що прозорість особливо важлива, якщо ШІ суттєво вплинув на створення матеріалу, візуалу чи відео.
Інна Денисюк також наголошує на важливості маркування, особливо коли йдеться про зображення та відео. Водночас, на її думку, самі медіа мають перевіряти, чи контент, який вони використовують, не є згенерованим.
Правила використання ШІ: у когось уже є, хтось ще планує
Редакційні політики щодо використання штучного інтелекту наразі мають не всі редакції.
Водночас філія Суспільного у Рівному, як і всі редакції Суспільного мовника, користується у своїй роботі затвердженими у 2024 році правлінням медіа Принципами використання штучного інтелекту в АТ “НСТУ”. Цей документ є у відкритому доступі.
Принципи використання штучного інтелекту в АТ “НСТУ” були затверджені рішенням правління медіа у 2024 році. Скрин: corp.suspilne.media
“Конкретно для себе я там відзначив би два принципи. Перший – Суспільне використовує ШІ, щоб вивільнити ресурси журналістів і працівників творчих підрозділів для виробництва контенту. Другий – використання ШІ Суспільним ніколи не має ставити під загрозу довіру суспільства до АТ “НСТУ”. Крім того, використання інструментів ШІ регулярно є темою обговорень на внутрішніх редакційних і міжредакційних нарадах”, – розповідає Роман Свирида.
У “Четвертої влади” і “Сфера ТБ” окремих правил використання ШІ наразі немає. У “Горинь.інфо” також, але редакція вже роздумує над тим, щоб їх підготувати. “Район.Рівне” наразі теж не має формалізованих правил і публічно оприлюднених правил. “Але є внутрішнє розуміння меж використання ШІ. Ми не використовуємо штучний інтелект для вигадування фактів або створення “новин із повітря”. Будь-який контент перевіряє журналіст (ка) або редактор(ка)”, – каже редакторка.
Як ШІ змінює локальні медіа: можливості і ризики
Журналісти сходяться на тому, що штучний інтелект вже змінює локальні медіа і в майбутньому цей вплив лише посилюватиметься. Марія Луцюк очікує, що ШІ скоротить тривалість виробництва контенту й допоможе медіа економити ресурси. На її думку, через розвиток штучного інтелекту, матеріали ставатимуть більш динамічними, візуально наповненими, яскравими та привабливими для аудиторії. А процес виробництва займатиме менше часу і ресурсів.
“ШІ не замінює журналістів, однак допомагає працювати швидше, формувати думки чіткіше, розвивати критичне мислення, працювати з інформацією. Це закономірні наслідки розвитку суспільства і технологій, який навряд чи збирається зупинятися”, – вважає вона.
Тетяна Мельничук впевнена, що ШІ може автоматизувати рутину, але не здатен повністю замінити журналістику як професію. Хоча є ризик, що люди почнуть менше тренувати власні навички, зокрема писати, аналізувати, шукати нестандартні рішення. Вона вважає, що штучний інтелект уже змінює локальні редакції, які часто працюють невеликими командами. “ШІ стає способом вижити у швидкому новинному темпі. Але водночас зростає цінність живої журналістики: репортажів з місця подій, людських історій, довіри до автора. Бо ШІ не поїде на місце обстрілу, не поговорить із героєм матеріалу, не відчує контекст, не пофотографує і не задокументує”, – розповідає Тетяна. На її думку, найбільшою загрозою розвитку ШІ є інформаційний шум і фейки.
Роман Свирида вважає, що через розвиток ШІ потік інформації стане ще інтенсивнішим, а споживачам буде дедалі складніше її сприймати, перевіряти й фільтрувати. Саме тому, на його думку, у світі вже намагаються регулювати штучний інтелект.
Суспільне.Рівне розвінчує фейки, створені штучним інтелектом. Скриншот: сайт Суспільного
На думку Інни Денисюк, у майбутньому ШІ може замінити частину посад, пов’язаних зі швидким виробництвом і публікацією інформації. “Чесно очікую, що можливе втрачання аналітичних навичок, навичок пошуку чи креативу, які замінюють недолугі пости”, – говорить вона.
Інна Денисюк звертає увагу й на інший виклик: люди все частіше отримують згенеровані штучним інтелектом відповіді і не переходять на сайти медіа. Тож, щоб вижити, на її думку, медіа потрібно створювати унікальний контент “з людським обличчям”.
Антоніна Торбіч також звертає увагу на ризик втрати частини пошукового трафіку. Також, на її думку, журналісти, які розвивають свої навички у використанні ШІ, в майбутньому будуть замінювати журналістів, які не вміють чи мають недостатньо навичок використання штучного інтелекту.
Замість висновку
Досвід рівненських редакцій показує: штучний інтелект уже став частиною журналістської роботи, але переважно як інструмент для економії часу й оптимізації процесів. Він допомагає розшифровувати, структурувати, перекладати, скорочувати, аналізувати, готуватися до інтерв’ю, працювати з аудіо та відео. Але в якісній журналістиці ШІ не замінює головного: емпатії, перевірки фактів, роботи з джерелами та “в полі”, а також – відповідальності перед аудиторією.
Для локальних медіа ШІ може стати інструментом виживання – особливо там, де мало людей, багато дедлайнів і постійний потік інформації. Але що більше довкола буде автоматично згенерованого контенту, то ціннішою, ймовірно, ставатиме саме жива журналістика: з місця події, з людськими голосами, перевіреними фактами і зрозумілою відповідальністю за кожне опубліковане слово.
Ганна Калаур,
представниця Інституту масової інформації у Рівненській області
