Пошук рекламодавців, нові проєкти та створення медіахабу: які стратегії обирають для себе в умовах війни тернопільські ЗМІ

Від початку повномасштабного вторгнення тернопільські медіа жодного дня не ставали на паузу. Зумовлено це, зокрема, й тим, що регіон є умовно мирним. Однак медійники зіткнулися з тими самими проблемами, що й решта країни: якщо не зникли, то суттєво зменшилися надходження від рекламодавців, тому ростуть фінансові зобов’язання, а ще довелося поставити на павзу деякі проєкти, що стали неактуальними в нинішніх реаліях. Щоправда, деякі проблеми все ж вдається розв'язувати: шукаючи нові можливості, зокрема за кордоном, та отримуючи підтримку різних медійних організацій.

Адаптовують контент

Продюсерка Суспільного в Тернополі Зоряна Биндас каже, що контент адаптували до ситуації в країні.

"На цей рік в нас було заплановано виробництво дуже крутих локальних проєктів. Звісно, війна внесла корективи, тож і проєкти стали не зовсім актуальні, і виробництво було б недоречним. Зараз спрямували свої зусилля на роботу над марафоном, готуємо історії з тилу, репортажі, нариси про переселенців, інтерв’ю. Про плани складно говорити, бо обставини не залежать від нас, тож тактика до перемоги – відштовхуватися від реалій в країні та потреб аудиторії", – розповідає продюсерка. Що ж до фінансового стану справ, нагадує, що Суспільний мовник фінансують з державного бюджету, тож тут вони повністю залежні від стану справ у країні. 

Шукають гранти

А ось друковані видання поміж усім іншим зіткнулися також із дефіцитом газетного паперу. Тому довелося тимчасово зупинити видання паперової версії газети, про це, зокрема, розповідає головна редакторка тернопільських "20 хвилин" / RIA+ Наталка Бурлаку:

"Українським видавцям просто фізично ніде було взяти паперу. Тож на два місяці ми зупинили випуск щотижневика "RIA плюс". Однак завдяки швидкій підтримці колег з усього світу з 4 травня вже маємо технічну та організаційну можливість друкувати своє видання, адже отримали нарешті газетний папір. Усе завдяки нашій давній професійній дружбі та співпраці з АНРВУ (Асоціація "Незалежні регіональні видавці України"). Його надала бельгійська медійна компанія "Mediahuis", фінансово допоміг перемотати, порізати та доставити до друкарень неприбутковий інвестиційний фонд для незалежних медіа "MDIF", безпечно перевезти через митні кордони в Україну – UAB PELKON". 

"Медіакорпорація RIA" також бере участь у різноманітних грантових програмах, які організовують закордонні партнери. 

"Завдяки цьому всі наші працівники навіть у такий складний для країни час вчасно отримують заробітну плату. Ми отримали сучасну відеотехніку та навіть дрон від європейських колег. Також щиро вдячні за допомогу та підтримку Інституту масової інформації. Тепер наші журналісти мають необхідні аптечки та павербанк із сонячною батареєю. Це – приклади неймовірної підтримки, віддачі та щирого бажання допомогти українським незалежним медіа. А попереду в нас багато планів. Наша редакція бере участь у проєкті "Екстрений фонд порятунку українських регіональних медіа", якою керує Media Development Foundation. Готуємо до запуску нові медіапроєкти", – описує проблеми та можливості їхнього розв'язання Наталка Бурлаку. 

Створили медіахаб

Генеральна директорка TV-4 Юлія Винокур розповідає, що телекомпанія продовжує працювати 24/7, хоча контент, зрозуміло, дещо змінився, немає розважальних програм чи фільмів, переважно це новини та інформаційні матеріали: спецрепортажі, сюжети, брифінги, стріми, онлайн-ввімкнення, телемости з телекомпаніями з інших регіонів. Телеканал також транслює попередження про повітряні тривоги як у телеефірі, так і на сайті  телекомпанії, в YouTube, на сторінках каналу в соцмережах.

"TV-4 має не лише найбільше покриття в області, а 30 років довіри та відповідного рейтингу, глядачі чекають саме наших новин, орієнтуються саме на наш канал. Тому стала форс-мажором ситуація, коли 4–5 березня трансляція в ефірі Т-2 та деяких кабельних мережах була припинена через хакерську атаку на нашого партнера, що забезпечував подання сигналу телеканалу до передавачів. Але цей виклик нас не так насторожив, як попередив, що потрібно мати додаткові джерела поширення інформації. Дякуємо за підтримку Нацраді України з питань телебачення та радіомовлення  та ДП "Укркосмос", адже від березня сигнал "TV-4" є на супутнику і нас можуть бачити вся Україна та Європа", – розповідає Юлія Винокур.

За її словами, колектив також вдалося зберегти. 

"Нікого не звільнили, щоправда декілька працівників, переважно це рекламісти, зараз у відпустці власним коштом. Усі інші працюють за певним скороченим графіком, адже не тільки зменшилася кількість виробництва контенту, а й суттєво впали доходи: ворог відібрав у нас основне джерело фінансування – рекламу. Намагаємося відроджувати рекламу та спонсорство, наприклад, програми "Тернопільська погода" чи "Сільський календар" знову в ефірі, за що щиро дякуємо нашим давнім партнерам", – описує ситуацію директорка телекомпанії.

Однак Юлія Винокур не приховує: видатки "зависають" великими боргами – від оплати за трансляцію до електроенергії чи теплопостачання. Та основне – це оплата праці колективу:

"Усі разом думаємо над цікавими ідеями, шукаємо грантові можливості та подаємо заявки. Вже зараз реалізуємо декілька проєктів, зокрема на базі телекомпанії створили Медіахаб, гостинно зустрічаємо колег, які з різних міст приїхали до Тернополя, ділимося робочими місцями, студіями, технікою, спілкуємося та пригощаємо кавою".

Самоцензура стала відчутнішою

Про фінансові проблеми розповідає шеф-редакторка відділу "NewsRoom" на каналі "Тернопіль1"  Юлія Валах:

"Якщо в перші дні ми всі були на адреналіні, знали, що маємо робити свою роботу і не мали часу думати про інше, то тепер в усіх регіональних ЗМІ маємо спільні проблеми – обмежене коло тем і спікерів, обмеження в рекламі, а отже і прибутках, зміни в штаті, бо частина воює, а частина виїхала. Звісно, зупинятися медіа не будуть, не можуть і не хочуть, але тепер постає питання: чи відходити від марафону і робити власний продукт?" 

За словами шеф-редакторки, рішення щодо розвитку кожного медіа може залежати від регіону. Адже в західних областях є можливість працювати на повну. 

"Але водночас, ми не маємо доступу до першоджерел, щоб подавати це так само оперативно. Тому питання відкрите. Водночас у нас змінилися стандарти журналістики. З усіх ми обираємо лише достовірність, точність, оперативність. Баланс думок відійшов на другий план, так само як повнота. Відчутним стало таке явище, як самоцензура. І часто ми відмовляємося від тем, які "гратимуть" на руку ворогам. Наразі це дивно, але такі реалії", – зазначає Юлія Валах.

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області