ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Попит на запит. На Хмельниччині запити на інформацію використовують для захисту приватних інтересів

16.07.2018, 13:40
Оксана Банкова

Мешканці Хмельниччини подають запити на інформацію, щоб вирішити приватні юридичні питання. Про це свідчить аналіз документів, опублікованих у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як з’ясувалося в результаті дослідження, зазвичай запити є інструментом для отримання важливих відомостей, на підставі яких уже звертаються до суду. Цього року, станом на 11 липня, найчастіше інформації для звернення до суду потребували в справах, пов’язаних із наданням у власність земельних ділянок. Безпосередньо ненадання інформації на запит стосувалася лише одна справа.

Попри те, що здебільшого запити на інформацію розпорядники отримують саме від журналістів та активістів і при цьому, за результатами минулорічного експерименту ІМІ, кожен п’ятий запит до влади в Хмельницькій області фактично залишається без відповіді, у 2018 році, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, саме ці категорії осіб не судилися за відмови у доступі. Водночас Реєстр «запропонував» для аналізу п’ять справ щодо захисту приватних інтересів громадян. І хоча у чотирьох із них інформаційний запит не є безпосереднім об’єктом спору, саме він став вирішальним аргументом на користь позивачів.

Запит як вирішальний аргумент у земельних спорах

У рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позивач, якому Хмельницька міська рада відмовила в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, просить визнати протиправним та скасувати відповідне рішення сесії, а відтак зобов’язати міськраду повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки задля передачі її у власність для ведення індивідуального садівництва.

Відповідачем у справі виступає Хмельницька міська рада, яка, мотивуючи невідповідним цільовим призначенням наділів, рішенням №37 від 25 жовтня 2017 року відмовила у наданні ділянок позивачеві та іншим особам.

Головним аргументом у справі на користь позивача стала відповідь на його інформаційний запит, датований 31 серпня 2017 року, про цільове призначення земельної ділянки. Управління Держгеокадастру в Хмельницькій області листом від 7 вересня 2017 року № 1484/116-17 повідомило чоловіка, що, за даними Державного земельного кадастру, зазначена земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення.

Усупереч намаганням міськради довести, що спірна земельна ділянка входить до зони зелених насаджень спеціального призначення, суд таки задовольнив позов, вказавши, що інформація з Державного земельного кадастру є офіційною, а приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до даних Державного земельного кадастру є обов'язком власника земельної ділянки, тобто в цьому випадку Хмельницької міської ради.

Оскільки рішення міської ради № 37 про відмову в наданні земельних ділянок стосувалося й низки інших осіб, Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув ще три аналогічні справи. Усі рішення – від 20 березня 2018 року, 23 квітня 2018 року, 26 квітня 2018 року – були прийняті на користь позивачів.

Таким чином, четверо громадян змогли підтвердити обґрунтованість своїх вимог та домогтися справедливого рішення суду завдяки інформації від управління Держгеокадастру, отриманій у відповідь на запит.

Суд не побачив порушень у відповіді на запит

Безпосередньо із ненаданням відповіді на запит у 2018 році пов’язане лише одне рішення суду. Позивачка, колишня працівниця Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, просила визнати протиправними дії колишнього роботодавця щодо ненадання їй повної інформації на запит та зобов’язати надати зазначені відомості.

Із запитом до податкової інспекції жінка звернулася 9 лютого 2018 року. Заявниця  просила надати їй інформацію про розміри посадового окладу, винагороди за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та інші складові заробітної плати за посадою, яку вона обіймала до звільнення у зв'язку з виходом на пенсію у 2013 році.

Відповідь отримала листом від 15 лютого 2018 року № 922/0/22-09-05-34, у якому зазначалося, що «складові заробітної плати станом на 01.01.2018 року на посаді головного державного інспектора є наступними: - посадовий оклад встановлений відповідно штатного розпису Кам'янець - Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області та складає 4100 грн.; - надбавка за спеціальне звання встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників Державної фіскальної служби та її територіальних органів" від 26 жовтня 2016 року № 757; - надбавка за вислугу років, яка встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу відповідно до пункту 1 статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII».

Представниця позивача у судовому засіданні назвала таку інформацію достовірною, точною та повною. Натомість, на думку позивачки, відповідь колишнього роботодавця є протиправною.

Суд підтримав позицію відповідача, зазначивши, що відповідь на запит відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому право позивачки на доступ до публічної інформації порушено не було. Крім того, у судовому рішенні записано, що відповідач правомірно не вказав конкретні розміри посадового окладу, надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, бо жінка просила надати такі відомості за той період, коли вже не працювала в інспекції. Тож Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив позивачці у задоволенні позову.

І хоча сьогодні на Хмельниччині, за інформацією з Реєстру, ми не маємо жодних судових рішень - ані негативних, ані позитивних - у справах про порушення права на доступ до публічної інформації, де б фігурували активісти чи журналісти, сподіваємося, матимемо одне уже найближчим часом. Нагадаємо, що одним із тих, кому коаліція громадських організацій «За зниження фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації» вирішила оплатити судовий збір та надати правову підтримку, став активіст із міста Нетішина Руслан Рудомський. У інформаційному запиті він попросив копії розпоряджень міського голови Нетішина про преміювання посадових осіб виконкому з січня по жовтень 2017 року, а також просив опублікувати ці відомості на сайті міськради, проте отримав відмову з посиланням на конфіденційність інформації та те, що вона не належить до переліку інформації, що має публікуватися на сайті. На початку цього місяця, 3 липня, позов активіста скеровано до суду.

Оксана БАНКОВА

Блог підготовано в рамках проекту ГО «Інституту масової інформації» за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму У-Медіа, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).  

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!