Новини без хейту. Огляд медіапростору Кіровоградщини

Десяток топових онлайн-ЗМІ Кіровоградщини протягом моніторингового періоду, що тривав із 3 до 5 серпня включно, не були помічені у використанні мови ворожнечі в опублікованих на сайтах новинах. Йдеться про упереджене ставлення медійників до расових, етнічних, релігійних груп чи нацменшин, заангажованість до дійових осіб чи спікерів залежно від їхнього віку, соціального статусу, політичної належності, гендеру чи сексуальної орієнтації.

Загалом за цей час видання "Гречка", "Точка доступу", CBN, Dozor, "Без купюр", "Кіровоград24", "Прожектор", "Златопіль", АкулаМедіа та "Пульс" видали 416 новинних матеріалів на різноманітну тематику: від політики і спорту до економіки та соціалки.  

І якщо вже місцеві журналісти так добре розуміють важливість очищення медійного простору регіону від мови ненависті, проведемо невеличкий лікнеп для самих читачів.

Так, на сьогодні українське законодавство сформувало низку ознак мови ворожнечі, які встигло унормувати за допомогою внесення до Закону України "Про інформацію". Відповідно до чинного законодавства, складовою "неприпустимості зловживання правом на інформацію" наразі є:

–      заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України;

–     пропаганда війни, насильства, жорстокості;

–     заклики до розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;

–     заклики до вчинення терористичних актів.

Ще один пункт до цього списку, а саме "заклики до пропаганди комуністичного  та/або  націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки", вносить Закон "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".   

Коротше та конкретизованіше визначення поняття цього явища в інтерв’ю виданню Medialab свого часу дала медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна: "Мова ворожнечі – це слова, фото чи зображення, які створюють або поглиблюють ворожнечу між групами в суспільстві чи окремими людьми. Така мова дискримінує і принижує". За словами експертки, поняття мови ворожнечі має умовну градацію на жорстку – прямі чи завуальовані заклики до насильства і дискримінації, середню – виправдання цього самого насильства та дискримінації, а також слабку – створення безпідставно-негативного іміджу для певного кола осіб. 

Усі ці компоненти самі по собі мають деструктивний елемент, адже налаштовують читацьку та глядацьку аудиторію проти когось та чогось. Створюючи водночас безальтернативну реальність, у якій належність до певної категорії осіб рівнозначна винуватості в злочині чи соціальному проступку. 

Попри те що мова ворожнечі все ще зустрічається в стрічках новин, тішить, що медійники дедалі частіше оголошують бій подібним виявам нетерпимості. Ба більше, окремі соціальні мережі, в які перебазувалася мова ворожнечі останніми десятиліттями, намагаються боротися з цим явищем, впроваджуючи новий автоматичний функціонал.  Для прикладу, соціальна мережа Instagram повідомила про запуск функції Limits. Журналісти ВВС зауважують, що система автоматично приховуватиме коментарі та запити на приватні повідомлення від людей, які не підписані на користувача або лише нещодавно підписалися на нього. У такий спосіб, на думку розробників, люди зможуть уберегтися від невмотивованого хейту.

Однак повернемося до власне кропивницьких ЗМІ. Востаннє дослідження новинних стрічок на наявність серед іншого мови ворожнечі представники ІМІ проводили 2018 року. Тоді декілька випадків потрапили до поля зору експертів, зокрема необґрунтоване акцентування на національній / етнічній належності. 

Однак, як показують результати цьогорічного моніторингу, відтоді редактори та журналісти зробили належні висновки, тож уже 2021 року подібного контенту зафіксовано не було. Ми ж сподіваємося, що це не ситуативне "покращення", а проведена робота над помилками й через рік, два чи п’ять Кіровоградщина й далі тішитиме відсутністю новинами з hate speech – риторикою.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області