ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Міська рада мовчить, обласна – планує. Як львівська влада збирається фінансувати висвітлення своєї діяльності у 2021 році

Міська рада поки не витрачає бюджетних коштів, а в області передбачили витрати на комунальний телеканал та кілька конкурсів для медійників.

Прозорість влади – прозорість її видатків, зокрема й на медійний супровід та висвітлення діяльності. Значною мірою місцеві медіа джинсують саме на користь місцевих органів влади, і лише незначний відсоток матеріалів розміщено згідно з офіційними угодами. Інститут масової інформації надіслав до Львівської міської, обласної рад та Львівської обласної державної адміністрації запити щодо запланованих бюджетів на 2021 рік на висвітлення діяльності в медіа та засобами зовнішньої реклами. У Львівській ОДА запит ІМІ проігнорували (хоча станом на 3 березня вже була ухвалена Регіональна програма сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства), а відповіді міської та обласної рад дають цікаву картину. 

Згідно з інформацією, наданою міською радою, у попередні роки її діяльність висвітлювалася в медіа відповідно до ухвали ЛМР від 26 грудня 2016 року №1368 "Про затвердження Програми висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації у 2017–2020 роках". Як пояснили в управлінні комунікації, дія цієї ухвали вже завершилася, а станом на 9 березня 2021 року ухвалення нової депутати ще не розглядали: "За відсутності ухвали використання бюджетних коштів на ці потреби є неможливим".  

Щоправда, навіть наявність такої програми не дає уявлення про те, скільки конкретно бюджетних коштів і на що саме витрачається. Так, видання "Наші гроші. Львів" порахувало, що у 2017 році 898 тисяч гривень витрачено на висвітлення діяльності міської ради. Розподіляли кошти два її структурних підрозділи: за висвітлення діяльності депутатів відповідало управління "Секретаріат ради", а за міського голову і посадовців – департамент "Адміністрація міського голови". І якщо Секретаріат ради мав чітку інформацію про те, за що і кому платив, то в Адміністрації міського голови іноді самі не знають, за що платили. Так, за даними "Наших грошей. Львів", на висвітлення діяльності очільника Львова Андрія Садового 2017 року пішла чверть бюджетних коштів – 116 тисяч гривень. 

Згідно зі звітом департаменту "Адміністрація міського голови", у 2018 році на висвітлення роботи Львівської міської ради запланували й витратили 625 тисяч гривень. За цей рік було підготовлено 8,4 тисячі новин про діяльність ЛМР, зокрема 420 фоторепортажів, висвітлено 145 візитів та зустрічей з іноземними делегаціями. Крім того, кошторис ЛКП "Газета "Ратуша" становив 2,14 мільйона гривень. Газета "Ратуша" наприкінці 2018 року завершила процес роздержавлення, який розпочався ще 2016-го. 27 грудня на засіданні міської ради проголосували за припинення комунального підприємства "Ратуша", але у 2018 році видання ще отримувало міське фінансування. 

Звітної інформації за всі роки діяльності програми поки що немає, очікувати її можна, вочевидь, протягом 2021 року. За відсутності відповідної програми, яка б функціонувала зараз, міська влада використовує доступні ресурси, зокрема й соцмережі та телеграм-канали. Телеграм-канал мера налічує вже понад 10,5 тисячі підписників, і їхнє число постійно зростає. Сторінка Андрія Садового на фейсбуці також є потужним джерелом з 1,12 мільйона підписників. Ресурси міської ради за кількістю підписників програють (1 тисяча в телеграмі та 58 тисяч на фейсбуці), втім і вони можуть використовуватися для поширення інформації про діяльність ЛМР.   

Зараз Адміністрація міського голови замовляє сувенірну продукцію, поліграфічні та телекомунікаційні послуги, періодичні видання, але договорів про висвітлення діяльності в системі "Держзакупівлі.онлайн" та Prozorro не зафіксовано. 

Поки Львівська міська рада не може офіційно висвітлювати власну діяльність, міські, районні та селищні ради Львівської області активно укладають договори з регіональними медіа. Згідно з інформацією ресурсу "Держзакупівлі.онлайн" та Prozorro, вже укладено окремі договори на 2021 рік:

Львівська обласна рада надала інформацію про співпрацю з ТРК "Перший Західний". Згідно з договором від 8 лютого 2021 року, який в ЛОР надали Інституту масової інформації, комунальне підприємство "Телерадіокомпанія "Перший Західний" бере на себе зобов'язання транслювати сесії Львівської обласної ради. В документі йдеться про 65 годин відеотрансляцій у визначений замовником, тобто обласною радою, час. "Перший Західний" має транслювати сесії ЛОР у цифровому сигналі та на сайті телеканалу, забезпечувати телеефір протягом усієї роботи сесії та під час позачергових сесій, забезпечувати анонси та надавати ефірний час депутатам облради в день сесії. Угоду на 199 810 гривень укладено на строк із 2 лютого до 31 грудня 2021 року. 

Цікаво, що інформація стосовно співпраці обласної ради з ТРК надійшла з електронної скриньки на домені loda.gov.ua, однак стосовно самої обласної державної адміністрації інформації надано не було. 

А на засіданні львівської обласної ради 23 лютого 2021 року затвердили ще фінансування на утримання ТРК "Перший Західний" в розмірі 38 мільйонів гривень у межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021–2025 роки із загальними витратами в розмірі 47,1 мільйона гривень. За спостереженнями zaxid.net, 2019 року на фінансування "Першого Західного" передбачалося 20 мільйонів, отже витрати на це медіа зросли майже вдвічі. Зараз же на канал заплановано витратити понад 80% всіх коштів, передбачених програмою. У ЛОДА повідомили, що ці кошти передбачено на заробітну плату працівників ТРК, закупівлю ліцензії, оплату послуг із трансляції сигналу, розширення мережі мовлення, зокрема, на східні терени України, а також на забезпечення функціонування Радіо Перше.

Також у межах цієї програми були передбачені кошти на регіональний кінематограф (1 мільйон гривень) та фінансову підтримку періодичних видань області (500 тисяч гривень) – відповідний конкурс оголосили 18 березня. Заяви прийматимуть протягом 30 днів. Фінансову допомогу в межах програми планують надати ЗМІ для дітей та юнацтва, осіб з інвалідністю, спеціалізованим науковим виданням і медіа, що "цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин, а також періодичним виданням літературно-художнього напряму". Також планують провести конкурс для журналістів районних друкованих ЗМІ "Четверта влада" (450 тисяч гривень), конкурс для журналістів місцевих ФМ-радіостанцій (150 тисяч гривень) та Школи молодого журналіста для школярів (47 тисяч гривень). 

Окремо в документі зазначалося, що на висвітлення діяльності облради та ЛОДА в ЗМІ передбачено мільйон гривень – по 500 тисяч на Департамент внутрішньої та інформаційної політики обласної державної адміністрації ОДА та Львівську обласну раду. Ще мільйон гривень з обласного бюджету планується витратити на проведення кампанії з роз’яснення того, що відбувається в державі, зокрема процесу реалізації реформ і державної та регіональної політики. 

Скріншот з документа "Регіональна програма сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства" 

Цікаві й інші витрати на медійний простір:

  • 200 тисяч гривень передбачено на опублікування нормативно-правових актів; 
  • 49 тисяч гривень закладають на створення промоційних відео- та аудіороликів для висвітлення життя області;
  • 40 тисяч гривень заплановано витратити на організацію лекцій, семінарів та тренінгів для представників ЗМІ, медійних організацій, ГО з метою протидії та запобігання загрозам в інформаційній сфері;
  • 100 гривень підуть на організацію престурів для представників медіа;
  • 44 тисячі гривень планують витратити на організацію медійного форуму з нагоди дня журналіста;
  • загалом 320 тисяч гривень передбачено на забезпечення роботи та обслуговування офіційних вебсайтів ЛОДА (120 тисяч) та ЛОР (200 тисяч). 

Передбачено й кошти для залучення представників громадських організацій та громадськості до реалізації державної політики. На вивчення громадської думки планують витратити 120 тисяч гривень, а на створення інформаційних продуктів для популяризації участі громадськості – ще 30 тисяч гривень. 

Кошти немалі, тож уважно спостерігатимемо за тим, як вони освоюватимуться і чи таке фінансування медійної присутності піде владі на користь.  

Марина Довженко, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!