ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Майже ідеально: онлайн-медіа Донеччини дотримуються трьох професійних стандартів на 95%

Журналісти п'ятьох найпопулярніших онлайн-ЗМІ Донеччини намагаються дотримуватися основної трійки стандартів професії. Це стандарт балансу думок - 99% новин були із дотриманням цього стандарту, стандарт відокремлення фактів від коментарів (99%) і стандарт достовірності інформації, який був дотриманий найменше - 88% новин. 

У жовтні ІМІ оцінював 5 сайтів Донеччини на дотримання трьох журналістських стандартів: балансу думок і точок зору, достовірності й відокремлення фактів від коментарів. До вибірки увійшли 250 новин - по 50 новин з кожного з сайтів: karachun.com.ua, novosti.dn.ua, mrpl.city, 0629.com.ua та Восточный вариант. Аналізувались новинні стрічки, починаючи з 4 жовтня. До моніторингу не публікації анонсів, аналітика, інтерв’ю, гороскопи подібний контент. Аналізувалась також джинса, яка була подана у формі новини.

За методологією аналізувалися три стандарти. Це стандарт балансу думок і точок зору, який передбачає, що під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово всім сторонам конфлікту, водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Стандарт достовірності - кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. 

Стандарт відокремлення фактів від коментарів - журналіст-інформаційник повинен виступати виключно як спостерігач, не висловлювати власних думок чи оцінних суджень про подію і не робити власні емоції частиною матеріалу. 

Дотримання стандарту оцінювалось у 1 бал. Недотримання одного з трьох стандартів - 0 балів. Таким чином, кожна новина могла отримати від 0 до 3-ох балів. 

Емоції в заголовках - стандарт безоціночних суджень

Прикладів недотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів небагато. Усього повідомлень, які містили судження та оцінки журналістів, або ж судження інших сторін новини, які були представлені як факт було два. Обидва рази емоційні оцінки виносили у заголовки. Так, сайт 0629 із новиною “Незрозуміла розмітка! На найаварійнішому перехресті Маріуполя зіткнулися "Деу" та "Хюндай”. Розмітка не може бути “зрозумілою”, або “незрозумілою”, вона просто є за фактом, а перехрестя найаварійнішим, бо це узагальнення і перебільшення.  

Давати оцінку тому чи іншому явищу  в новині можуть учасники подій, але не журналіст. Так само як не припустимо користуватися словом “шантаж” у контексті теми опалення, адже, якщо такий заголовок "Новий газовий шантаж": українцям масово завищують показники лічильників – що робити”, на думку журналіста, й описує відносини між постачальником газу та користувачем, але точно не в новинах.  

В обох випадках журналісти користуються словами з емоційним забарвленням, яких варто уникати в новинах, слова, що несуть в собі оцінку, та будь-яке емоційне навантаження порушують журналістський стандарт безоціночних суджень. 

Достатньо достовірні  

Показник достовірності у п’яти ЗМІ Донецької області та Маріуполя має значення у 88%. Такий відсоток вийшов за рахунок новин, що містять в собі інформацію з окупованих територій Донецької області, джерела яких не можуть відповідати достовірності, тому що інформацію із “ЗМІ”, та “міністерств” ОРДЛО неможливо перевірити. Наприклад, як в новині про кількість нових випадків захворювання на ковід мешканців окупованої частини Донецької області та Донецька із джерелом - “медики при угрупуванні “ДНР”. але із припискою: “Український уряд не має офіційних даних про захворюваності ковідом на тимчасово окупованих територіях.”  Або на сайті  Восточный вариант: “В окупованому Донецьку ще одне відділення міської клініки віддали під хворих COVID-19”.

Здебільшого онлайн-ЗМІ, що потрапили під моніторинг, посилалися на конкретні джерела інформації, зрідка - на анонімні чи сумнівні джерела інформації, зокрема на експертів, які не розкривають імен. Нагадаємо, Кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. Ненадійними джерелами є невідомі, новостворені, непідтверджені акаунти в соцмережах або ж джерела, які себе скомпрометували. Джерело може бути анонімним, лише якщо йдеться про суспільно важливу інформацію, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності. Як, приклад, на сайті MRPL.city, з його новиною про ДТП із недостовірним джерелом інформації у вигляді безіменних медиків.

Користуючись в новинах соціальними мережами та телеграм-каналами як джерелом інформації, журналісти Донеччини дотримувалися правил, та користувалися виключно перевіреними акаунтами офіційних осіб, установ, організацій і інституцій. Соцмережі не скасовують стандартів журналістики. Інформацію із соцмереж потрібно перевіряти так само, як і будь-яку іншу інформацію. За написану в соцмережах інформацію відповідає той, хто її написав. Але журналіст несе відповідальність за перевірку цієї інформації. Більше пояснень та правил користування соцмережами як джерелом - тут.

Непорушний стандарт - баланс думок і точок зору

Чи можна говорити про те, що журналісти майже не порушують стандарт балансу думок? Так, можна, бо новин  із дотриманням стандарту було 99%. Але такий відсоток став можливим лише тому, що більшість новин його не потребує його дотримання. Також це пов’язано з невеликою кількістю новин, які б містили конфлікт. Варто додати і невелику кількість новин власного авторства, коли новина виглядає як передрук пресрелізу. Всього порушення цього стандарту виявлено у двох матеріалах аналізованих ЗМІ. 

Одна з новин опублікована на сайті Карачун зі Слов'янська. Тема по суті традиційна для новин - підвищення тарифів міських перевізників. І тут, за логікою, першими доповідачами мали б бути самі перевізники, як опонент представник міської влади, або чиновник та пасажири. Але у новині “Розпорядження підписано: коли у Слов'янську піднімуть вартість проїзду до 10 гривень”,  яка, по суті, є конфліктною, слово надали лише голові адміністрації Вадиму Ляху. 

Ще один приклад - новина з сайту Карачун. Журналісти часто нехтують повнотою новин та балансом, не звертаються за коментарями для новин. Так, часто у новинах головними спікерами стають представники міської влади, міські голови або місцеві політики, і зовсім зрідка з'являються експерти з тієї чи іншої теми. Як, приміром, у новині “Для чого Вадим Лях зібрав у себе рестораторів”, фігурує лише міський голова Слов'янську Вадим Лях.

Можна відзначити, що проблемою регіональних ЗМІ часто є низька якість журналістських матеріалів. Новини часто неповні та неточні, внаслідок того, що журналісти намагаються їх подати якомога оперативніше. У гонитві за оперативністю журналісти нехтують журналістськими стандартами, наприклад, не шукають експертів з конкретних вузьких тем, або не беруть коментарів узагалі.

Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькі області (неокуповані території)

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!