Кияни, селяни та кавказці: мова ворожнечі в онлайн-ЗМІ туристичної Одеси

За офіційною статистикою, останніми роками Одесу щороку відвідують до трьох мільйонів туристів. Сфера послуг займає важливу частину місцевого бюджету та доходів приватного бізнесу, громадян. Місцеві мешканці зазвичай толерантно ставляться до приїжджих, приймають у своїх оселях та допомагають орієнтуватися в місті. Також вважається, що Одещина має високий рівень міжетнічного співробітництва, що відбивається і в медіа: місцеві журналісти звично не звертають уваги на національний компонент під час роботи над новинами. Проте іноді в авторів трапляються невиправдані емоційні сплески, і повідомлення отримують елементи узагальнення та мови ворожнечі.

Такі висновки можна зробити на основі вибіркового аналізу десяти онлайн-ЗМІ, який з 2 до 4 серпня 2021 року включно провів Інститут масової інформації. Загалом проаналізовано 671 повідомлення таких медіа: "Думська", 048, "Одеса.Онлайн", УСІ, "Таймер", "Бессарабія інформ", "Пушкінська", "Одесит.юа", "Одеса-медіа", "Топор".

Методологія дослідження охоплювала аналіз частки матеріалів з мовою ворожнечі в регіональних медіа. Визначалися тематики та типи порушень у таких новинах.

Мова ворожнечі в одеських медіа

Нагадаємо, що мова ворожнечі – це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, які призводять до створення або ж поглиблення вже наявної ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства чи її окремими представниками.

Під час моніторингу одеських медіа встановлено п’ять повідомлень, які містили мову ворожнечі. Так, у заголовку новини "Селянин влаштував п’яні покатушки на човні в Аркадії і попався водній поліції" наголошується на походженні туриста з невеликого населеного пункту Одещини. В тексті повідомлення згадується про те, що відпочивальник порушив закон і отримав відповідне покарання, але заголовок повідомлення має образливий характер і перебуває в контексті поширеного в Одесі стереотипу, що туристи з віддалених регіонів та селищ поводять себе безкультурно, смітять і порушують спокій містян. Також заголовок цього повідомлення виглядає маніпуляційним, оскільки в ньому згадується лише один герой, хоча в тексті новини йдеться й про другого подібного порушника – мешканця Білгорода-Дністровського (місто обласного підпорядкування).

Безпричинно на географічному походженні правопорушниці фокусуються й журналісти в повідомленні "В Одесі затримали 19-річну киянку з партією наркотиків". Знову ж таки в новині окремо згадується, що дівчина приїхала відпочити до Одеси. Зазначимо, що в межах гібридної інформаційної війни в інформаційному просторі Одещини часами трапляються маніпуляційні вкиди, які мають на меті підірвати авторитет столиці та створити негативний образ киян у одеситів.

Зокрема, на основі російської пропаганди ґрунтується новина "Шпрехенфюрер" пропонує виселяти незадоволених українізацією". У повідомленні присутні власні оціночні судження автора, мова ворожнечі за політичною ознакою та використовується методика дегуманізації особи (уповноваженого із захисту української мови Тараса Креміня) через використання мовних ярликів, які викликають у більшості одеських читачів почуття неприязні до героїв / героїнь таких публікацій. Відзначимо, що у своєму коментарі журналістам посадовець закликав українців поважати Конституцію та закони країни, а всім, кого не влаштовує наявність уповноваженого із захисту державної мови, мовного закону та української держави він запропонував "сформулювати це все перед своєю відправкою в інші країни, де, на їхню думку, вони будуть почувати себе комфортно".

У новині "Розстріл на Малиновського: поліція назвала ім’я кілера і розповіла подробиці вбивства" йдеться про резонансне замовне вбивство, яке відбулося нещодавно в Одесі. Незважаючи на те що в повідомленні згадується кілька прізвищ, які притаманні різним національностям, окремо наголошується походження саме підозрюваного у вбивстві (громадянин Грузії). 

Те саме явище спостерігається й у новині "Особа ймовірного кілера, що застрелив чоловіка в Одесі, встановлена". Журналісти чомусь підкреслюють лише походження ймовірного кілера. Ці новини містять мову ворожнечі за етнічною ознакою, оскільки надають певним групам людей схильність до таких злочинів. Хоча коли йдеться про подібні випадки за участю українців, ніхто не пише, що "двоє українців пограбували помешкання та були затримані" тощо. Тим більше що офіційна статистика щодо злочинів не демонструє значної кореляції між національністю людини та кількістю правопорушень. Але якщо й існують етнічні кримінальні угруповання, то чи розв'яже питання їхньої ліквідації саме підвищення рівня негативного ставлення до цих етносів з боку читачів?

З огляду на те що під час моніторингу було проаналізовано 671 новину, можна сказати, що ці п'ять новин – радше виняток із загальної тенденції.

Головним висновком цього моніторингу є те, що місцеві журналісти здебільшого не виокремлюють національності та географічного походження героїв і героїнь під час написання новин та опису подій. У процесі моніторингу за вказаний період не зафіксовано випадків мови ворожнечі та дискримінаційних суджень щодо соціального статусу (зокрема, маргіналізовані групи), релігійних об’єднань, гендеру (зокрема, ЛГБТ+-людей) та віку. Наведені кілька прикладів некоректної та упередженої лексики не мають систематичного характеру. Проте обговорення подібних тем необхідно продовжувати, оскільки стереотипи та соціальні страхи, які вкоренилися в нашому суспільстві, зокрема й у журналістському середовищі, нікуди не ділися.

Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області. 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.