Кримінальне провадження в справі журналіста: пильнуй, чи не закрите

Наприкінці жовтня закарпатський журналіст Станіслав Данко поінформував: кримінальне провадження щодо факту ненадання йому відповіді на інформаційний запит з боку державної установи закрито. І, як виявилося, у жовтні це, може, вже й не новина, оскільки провадження було закрите ще у квітні. Але лише в жовтні медійник про цей факт дізнався – після того, як поцікавився перебігом справи. Ця історія вчить: якщо ваші права як медійника порушено, якщо за фактом цього поліція відкрила кримінальне провадження, очікувати відновлення справедливості варто не завжди. Тому що слідчі поліції можуть не просто закрити провадження "за відсутністю складу злочину", а ще й "забути" поінформувати вас про це.

"Кримінальне провадження в справі щодо відмови Службою автомобільних доріг в Закарпатській області в наданні мені як журналісту інформації закрите слідчим поліції ще 30 квітня. Про це я дізнався з копії постанови, отриманої вчора (22 жовтня. – Ред.) за заявою в Ужгородському відділку поліції. Закрив її слідчий Олександр Комісар відразу після того, як отримав від попереднього слідчого, у зв’язку з відсутністю складу злочину. Тобто відмова в доступі журналіста до інформації (стаття 171 Кримінального кодексу України), на думку слідчого, злочином не є", – констатував у своєму дописі журналіст Станіслав Данко.

Виходить, фактично пів року медійник сподівався, що в потоці багатьох справ поліція десь займається і провадженням щодо порушення його професійних прав, хоча насправді справа була просто закрита. Щоб не зустрічатися з подібними "сюрпризами", варто пам’ятати про основні моменти. Кримінального процесуального кодексу. Добре це чи погано, але порівняно віднедавна відмова розпорядників інформації надавати таку інформацію на запити журналіста є кримінальним правопорушенням за частиною статті 171 Кримінального кодексу України – незаконна відмова в доступі журналіста до інформації. Саме поліція є тим правоохоронним органом, якому підслідні подібні інциденти в межах відкритих кримінальних проваджень.

Згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше ніж за 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Простіше кажучи, якщо ви інформуєте поліцію про злочин, зокрема і щодо порушення своїх прав як журналіста, – поліція зобов’язана відкрити провадження. До речі, як свідчить практика, якщо правоохоронці не відкривають кримінального провадження після отримання заяви про ймовірний злочин, їх це здебільшого зобов’яже зробити суд, якщо заявник туди звернеться.

Не варто забувати й про права заявника, що передбачені в частині 2 статті 60 Кримінально процесуального кодексу: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі й документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Згідно з пунктом 6 статті 284 Кримінального процесуального кодексу, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Саме так каже закон, щоправда, у випадку журналіста Станіслава Данка, як він поінформував автора, ніхто з поліції йому про закриття провадження не повідомляв. Тож якщо у вас інформації про перебіг слідства довго немає, то саме час письмово звернутися до відділу поліції, що веде справу, щоб дізнатися, чи проходить слідство і чи, бува, воно не закрите. Щодо останнього, якщо є підстави, заявник може оскаржити постанову про закриття провадження, зокрема і в суді.

Знання своїх прав у такій сфері, як Кримінальний процесуальний кодекс, точно зайвими для медійників не будуть. Це допоможе не тільки в разі захисту своїх професійних прав, а й, можливо, стане в пригоді під час висвітлення матеріалів щодо кримінальної тематики.

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House