Кібербулінг по-ніжинськи, або Коли журналісти опиняються по різні боки ідеологічного протистояння

Про це вона повідомила представнику ІМІ в Чернігівській області.

За її словами, після появи матеріалу, що описував протистояння ніжинських бійців АТО та священників УПЦ МП “Якщо цю ракову пухлину не зачистити, вона вибухне новою війною” на сайті “Новинарня” проти неї почалися образливі пости та коментарі у фейсбук-групі “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна” та в сервісі Youtube. Також були погрози щодо матері та сина. Як доказ вона наводить низку скрінів із цієї групи.

Хмелюк також звинувачує адміністраторів групи в прихильності до Московського патріархату та проросійській позиції.

Адміністратором групи “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна”, яка налічує близько 24 тис. підписників є Євген Ткаченко. В коментарі ІМІ він заявив, що від Хмелюк неодноразово зазнавав необґрунтованої критики та звинувачень у свій бік на сторінках соцмереж, хоча особисто з нею не знайомий.

“Вона отримала якесь політичне замовлення, щоб мене дискредитувати”, – вважає Ткаченко.

Він також прокоментував закиди з боку Хмелюк:

“Ніщо не заважає мені особисто ходити до незабороненої церкви в Україні, а на сторінках групи ми завжди подаємо дві позиції, дотримуємося балансу”.

Сам Євген Ткаченко є аспірантом НАН з математики, позиціює себе як ніжинського громадського активіста, у 2020 році балотувався до Ніжинської районної ради за списком партії ВО “Батьківщина”, але депутатом не став. Також він є членом НСЖУ в Чернігівській області, цю інформацію підтвердив ІМІ голова обласної організації Олександр Назаренко.

Голова чернігівської спілки журналістів Олександр Назаренко також повідомив, що в соціальних мережах лунали заклики від користувачів, які підтримують Яну Хмелюк, щодо надання оцінки діям Євгена Ткаченка як представника НСЖУ. Назаренко пояснив, що для початку розгляду ситуації необхідно, щоб хтось звернувся з офіційною заявою щодо цього інциденту.

28 липня ніжинська поліція відкрила провадження за статтею "перешкоджання діяльності журналіста", повідомляли ІМІ в пресслужбі чернігівського управління МВС.

Нагадаємо, чинне законодавство не визначає, що таке кібербулінг, але ІМІ виокремив певні ознаки: “це поширення інформації (зокрема, в приватних повідомленнях) про жертву кібербулінгу в образливій і принизливій формі з метою завдати найсильнішого емоційного удару, найбільшої шкоди. Інформація може ображати також батьків, дітей жертви, містити негативні оцінки зовнішності жертви тощо. Часом такі образи мають сексуальне, національне, мовне підґрунтя”.

Додамо, що, за даними Чернігівської обласної прокуратури, протягом 2020–2021 років було відкрито 10 проваджень щодо порушення прав журналістів, з яких розслідування наразі проводиться у двох, а інші були закриті за відсутністю складу злочину. Більшість справ стосувалася заяв журналів про ненадання інформації на публічний запит.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.