Від декількох хвилин до лічених годин знадобилися деяким популярним житомирським Telegram-каналам, щоб після повідомлення про вибухи показати світлини з місця влучання та момент прильоту по будівлі Головного управління поліції в Житомирській області 19 серпня.
Це відбувалося на п’ятому році повномасштабної війни, після численних закликів військових, рятувальників та правоохоронців не знімати й не поширювати в реальному часі місця російських ударів.
19 серпня російські війська атакували Житомир реактивними безпілотниками. Влучання припало на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Унаслідок атаки загинули троє людей, десятки дістали поранення. Інформація про кількість постраждалих змінювалася протягом вечора та наступного дня в міру роботи медиків і рятувальників.
Регіональна представниця ІМІ в Житомирській області проаналізувала, як атаку висвітлювали місцеві новинні сайти “Журнал Житомира”, “Житомир.info”, “Перший Житомирський”, “20 хвилин Житомир” та “Суспільне Житомир”, а також Telegram-канали “Труха Житомир”, “Житомир Times”, та pzhytomyr. Окремо зверталась увага на те, як у соцмережах поширювався користувацький контент із місця удару.
Аналіз показав доволі чітку різницю. Професійні новинні сайти переважно тримались офіційно підтвердженої інформації, не публікували відео самого влучання та шокові кадри поранених, а частина редакцій уже того ж дня почала збирати власні коментарі й готувати матеріали з верифікованими джерелами. У Telegram інформація з’являлася швидше, але разом зі швидкістю росла кількість неперевірених повідомлень і чутливого візуального контенту.
Офіційно оперативно назвали місце удару
Вибухи пролунали близько 15:50. Вже о 16:31 начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко повідомив, що місто атакували реактивними дронами і є влучання в будівлю облуправління Нацполіції.
На той момент дані щодо загиблих і постраждалих ще уточнювалися. Водночас Бунечко окремо попросив містян не поширювати фото та відео з місця події й довіряти офіційним джерелам.
Голова Житомирської ОВА оперативно підтвердив інформацію про влучання в будівлю ГУНП. Скрин Telegram-каналу Віталія Бунечка
Це важлива деталь для оцінювання подальших публікацій. Влада доволі швидко назвала об’єкт, у який влучили. Але назвати підтверджений факт і показати відео траєкторії та моменту удару, масштаб руйнувань, роботу служб у реальному часі чи людей одразу після поранення – різні речі. Для редакцій залишалося принциповим питання: чекати на підтвердження та оцінювати доцільність кожного кадру чи публікувати все, що вже опинилося в Telegram і соцмережах.
Новинні сайти: без відео влучання і гонитви за шоковою картинкою
У проаналізованих житомирських новинних сайтах не було такої гонитви за шоковим контентом, як у частині Telegram-каналів.
Одним з перших відреагував “Журнал Житомира”. Новина з’явилась о 16:32 і фактично спиралася на повідомлення Віталія Бунечка: російська атака, влучання в будівлю поліції, робота екстрених служб, уточнення інформації про потерпілих та прохання не публікувати фото і відео.
Після того як Нацполіція підтвердила загибель двох правоохоронців, видання опублікувало нову інформацію. Далі сайт почав розширювати тему – пояснював, що відомо про “Бандероль”, повідомляв про День жалоби, загиблих, наслідки атаки та відновлювальні роботи.
Журнал Житомира в матеріалі про наслідки атаки використав офіційне фото Нацполіції з пошкодженою будівлею ГУНП, без шокових кадрів загиблих чи поранених. Скриншот сайту “Журнал Житомира”
Житомир.info і на сайті, і в Telegram переважно орієнтувався на підтверджену інформацію та не використовував шокового контенту. Ще о 16:12 Telegram-канал закликав читачів чекати деталей від ОВА та “зберігати інформаційну тишу”. Після офіційного повідомлення Віталія Бунечка редакція опублікувала матеріал на сайті о 16:38, а о 16:40 поширила його в Telegram. У першій новині використали фото диму, пошкоджену вітрину кав’ярні та зазначили, що читачі повідомляють про пошкоджені автомобілі й розбиті вікна, чітко відокремивши ці свідчення від офіційних даних.
Житомир.info після відбою повітряної тривоги закликав читачів зберігати інформаційну тишу, а першу новину про влучання опублікував після офіційного повідомлення ОВА. Скриншоти Telegram-каналу та сайту “Житомир.info”
Після повідомлення Нацполіції про двох загиблих і щонайменше 20 постраждалих Житомир.info опублікував окремий матеріал. У ньому було й відео з місця атаки: знята з відстані пожежа в будівлі ГУНП, пошкоджені вікна сусідніх будівель та пожежні автомобілі. Водночас редакція не показувала безпосереднього моменту влучання чи великих планів поранених.
Надалі ресурс використовував офіційні фото й дані Нацполіції, ДСНС та міської ради, повідомляв про загиблих, День жалоби. Також журналісти підготували сюжет про пошкодження будівель та ліквідацію наслідків атаки. Тобто Житомир.info показував наслідки удару, але в проаналізованій вибірці не переходив до відео самого влучання або шокових кадрів постраждалих.
Перший Житомирський опублікував матеріал о 16:43. Основою також стала інформація ОВА. Водночас пізніше редакція додала повідомлення своїх кореспондентів з місця події про те, що, за словами свідків, “ймовірно, загиблі від прильоту, на жаль, є”. Це було позначено саме як попередня інформація, але йдеться про чутливі дані щодо загиблих, які на той момент офіційно ще уточнювали. Згодом сайт опублікував уже підтверджені Нацполіцією дані про двох загиблих та 20 потерпілих.
“20 хвилин Житомир” у першій публікації практично повністю навів повідомлення Віталія Бунечка, включно з проханням не поширювати фото й відео. Надалі редакція переважно використовувала інформацію поліції, ДСНС та міської влади, а вже наступного дня окремо порушила проблему доступності укриттів у місті.
“20 хвилин Житомир” наступного дня після атаки окремо звернув увагу на проблему доступності укриттів у місті. Скриншот сайту “20 хвилин Житомир”
Найбільше власного контенту в аналізованій вибірці дало “Суспільне Житомир”. Його перший матеріал вийшов о 16:51 і надалі перетворився на хроніку, яку доповнювали в міру появи нових підтверджених даних. Кореспонденти працювали на місці, розмовляли з керівниками пошкоджених установ, медиками. У матеріалах були й свідчення очевидців, однак їх чітко атрибутували як розповіді конкретних людей, а не подавали як встановлені редакцією факти. Окремою перевагою стало те, що Суспільне продовжило збирати інформацію вже поза межами безпосереднього місця удару. Редакція з’ясувала, що на місці працювали вісім бригад екстреної медичної допомоги, скільки людей госпіталізували та до яких лікарень. Медична директорка Центру екстреної медичної допомоги повідомила журналістам, що перший виклик на лінію 103 надійшов о 15:51.
Наступного дня з’явились окремі матеріали про стан поранених, роботу лікарень, відновлення бібліотеки, пошкодження житлових будинків та інших об’єктів. За інформацією, яку Суспільне отримало від міської влади, пошкоджень зазнали близько 20 будівель – серед них багатоповерхівки, заклади торгівлі, корпуси університету, бібліотека та медичний заклад.
“Суспільне Житомир” не обмежилося першою новиною про атаку – кореспонденти працювали на місці, збирали свідчення очевидців, інформацію медиків та готували окремі матеріали про допомогу постраждалим і стан поранених. Скриншоти сайту “Суспільне Житомир”
Отже, серед проаналізованих сайтів саме “Суспільне Житомир” найбільше відійшло від моделі “офіційний допис = новина”. Редакція використала офіційні джерела як основу, але доповнила їх роботою кореспондентів, коментарями медиків, очевидців і керівників пошкоджених установ, а також окремо простежила наслідки атаки для містян.
Telegram: від “Вибухи!” до фото пораненого – за пів години
У Telegram хронологія була іншою. “Труха Житомир” о 15:56 написав: “3 ракети на Житомир!”, слідом – “Буде гучно!”. О 15:59 канал повідомив: “Вибухи!”, а вже о 16:05, тобто через шість хвилин, опублікував фото диму над містом. Ще за хвилину з’явилося: “Є влучання, – монітори. В місті пожежа”.
“Труха Житомир” одним з перших повідомив про влучання та пожежу в місті. Скриншот Telegram-каналу “Труха Житомир”
Такі повідомлення можуть виконувати корисну функцію – попереджати людей про небезпеку і необхідність залишатися в укритті. Проблеми починаються там, де оперативне інформування переходить у публікацію наслідків у реальному часі. Вже о 16:32 і “Житомир Times”, і “Труха Житомир” опублікували відео або кадри із закривавленим чоловіком. Його обличчя не було приховано: видно кров на обличчі, руках, одязі та на землі.
На цей момент від першого повідомлення “Трухи” про вибухи минуло лише 33 хвилини.
Коли голова Житомирської ОВА повідомив про атаку на ГУНП, Telegram-канали вже викладали фото пораненого. Скрини “Житомир Times” та “Труха Житомир”.
Саме тут і проявляється принципова різниця між повідомленням “є постраждалі” та вибором показати конкретну поранену людину в момент, коли їй надають допомогу. Для підтвердження самого факту травмування цей кадр не був необхідний.
Далі канали перейшли до відео самого удару. “Житомир Times” о 17:52 опублікував трисекундний запис із підписом: “Момент прильоту по будівлі Головного управління Нацполіції Житомирської області”, а о 18:14 – ще одне відео вибуху.
“Труха Житомир” о 18:10 виклав 13-секундне відео з водяним знаком акаунту Самурая та підписом: “Момент влучання “Бандеролей” по поліції”. О 18:28 канал опублікував ще один запис – “Ще момент удару по Житомиру”.
Отже, упродовж кількох годин Telegram-канали пройшли шлях від корисних повідомлень про небезпеку до публікації поранених людей і безпосереднього моменту влучання.
Через кілька годин після прильоту по ГУНП Telegram-канали вже викладали відео моменту влучання. Скрини “Житомир Times” та “Труха Житомир”
ПЖ: закликали не знімати й засудили автора відео
Іншу поведінку в перші години демонстрував канал pzhytomyr. О 15:57 тут закликали містян залишатися в укриттях. О 16:12, після відбою, написали, що офіційна інформація буде пізніше, та попросили не поширювати чутки.
О 16:34 канал передрукував повідомлення ОВА разом із проханням не публікувати фото та відео з місця події. Ще за дві хвилини ПЖ окремо закликав читачів не їхати на місце удару, не створювати затор і дати спецслужбам працювати.
Telegram-канал pzhytomyr закликав містян не їхати на місце влучання та не заважати роботі спецслужб, а згодом публічно розкритикував блогера, який виклав відео з моментом атаки. Скриншоти Telegram-каналу pzhytomyr
Згодом канал відреагував на відео моменту влучання, яке опублікував блогер Самурай. Самого відео ПЖ не поширював – адміністратори зробили скриншоти з нього і використали їх у дописі, в якому засудили автора за публікацію кадрів атаки. Канал наголошував, що ролик уже розійшовся пабліками, та публічно критикував блогера за таке рішення.
Самурай: від хайпу до розкаяння
Йшлося про ролик, який масово розійшовся житомирськими пабліками й мав водяний знак акаунту блогера, відомого як Самурай. Зазвичай він публікує контент про виготовлення меблів та життя в Житомирі, його аудиторія – 47,2 тис. підписників.
На опублікованому записі був безпосередньо момент російського удару. Його підхопили Telegram-канали, відео почало розходитися мережею, а видалення первинної публікації вже не могло зупинити його копіювання.
Того самого дня блогер записав звернення. Він обурювався, що відповідальність за поширення запису покладають саме на нього, наголошував, що відео вже передрукували інші великі пабліки, і заявив, що сам поїде до СБУ: “Мене шукати не потрібно, я сам приїду”.
Instagram-акаунт блогера Самурая, який опублікував відео з моментом удару по будівлі ГУНП, а потім визнав свою помилку. Скриншот Instagram
28 серпня в соцмережах з’явилося вже інше відео Самурая – з вибаченнями.
Блогер повідомив, що таки прийшов до СБУ і з ним провели “серйозну бесіду”. Він визнав публікацію відео великою помилкою, попросив вибачення в громадян України та представників Національної поліції і сказав, що усвідомив відповідальність за свої дії. Після цього він уже сам закликав інших користувачів соцмереж не публікувати та не поширювати подібних відео.
Цей кейс демонструє головну властивість соцмереж: контроль над матеріалом закінчується практично одразу після його публікації. Автор може видалити ролик, пояснити свої дії чи перепросити, але десятки копій уже залишаються в пабліках, листуваннях та інших соцмережах.
Селфі на тлі руйнувань
Самурай був не єдиним користувачем, який у день атаки публікував шокувальні матеріали про неї. Інша користувачка, на ім’я Valery Dan, виклала у Facebook, Instagram та Threads відео, зняте в перші хвилини після влучання. У сторіс вона повідомляла, що в момент удару перебувала в сусідньому приміщенні, та супроводила повідомлення словом “ШОК”.
Користувачка Valery Dan публікувала в соцмережах відео з місця удару, зокрема кадри з накритим тілом загиблої людини, а також сторіс із власним фото на тлі наслідків атаки. Скриншоти Threads та Instagram
На опублікованому нею відео були не лише пошкодження. Видно пожежу, прибуття рятувальників і накрите тіло людини, що лежить навпроти входу до будівлі ГУНП, поки на місці працюють екстрені служби.
Скільки б не звучали заклики не знімати місця влучань і не перетворювати трагедію на контент, практика показує протилежне: бажання першими показати побачене часто переважає етичні міркування. Але місце загибелі людей не локація для хайпу, селфі чи емоційного контенту. Особливо коли поруч ще працюють екстрені служби.
ІМІ рекомендує уникати сенсаціоналізації травматичних подій, не використовувати формулювання на кшталт “ШОК”, попереджати про чутливий контент і насамперед зважати на гідність загиблих та потерпілих. Якщо травматичний кадр не додає матеріалу важливої суспільної інформації, краще його не публікувати.
Висновок
Атака на Житомир 19 серпня ще раз показала, наскільки по-різному працюють професійні медіа, Telegram-канали та звичайні користувачі соцмереж під час надзвичайних подій.
Проаналізовані новинні сайти переважно дочекались офіційного підтвердження, посилалися на ОВА, поліцію, ДСНС, медиків, не публікували моменту влучання та уникали найтравматичніших кадрів. Частина редакцій пішла далі за просте передруковування офіційних повідомлень – журналісти працювали на місці, збирали свідчення, уточнювали інформацію про постраждалих і показували наслідки атаки для міста.
У Telegram швидкість була значно вищою, але разом з нею зростали й ризики. Упродовж кількох десятків хвилин після вибуху там уже з’явилися фото пораненої людини, а за кілька годин – відео самого моменту влучання.
Окремою проблемою став користувацький контент. Заклики не знімати місця влучань звучать не перший рік, однак бажання зафіксувати побачене, отримати перегляди або просто першим поділитися відео часто виявляється сильнішим. Водночас після публікації контроль над таким контентом фактично втрачається: навіть видалене автором відео продовжує жити в пабліках, листуваннях і соцмережах.
Тому питання під час висвітлення таких атак полягає не лише в тому, хто повідомить швидше. Значно важливіше – що саме варто показувати, коли це можна робити й чи справді конкретний кадр додає суспільно важливу інформацію.
Місце російського удару, де можуть бути загиблі й поранені та ще працюють екстрені служби, не місце для хайпу, селфі чи гонитви за шоковою картинкою. В умовах війни відповідальність за поширення інформації стосується не лише журналістів і редакцій. Вона стосується кожного, хто натискає кнопку “опублікувати”.
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області
