Зазвичай, коли медійники створюють матеріал про бригаду чи підрозділ ЗСУ, як мінімум вони звертаються по коментарі до представників військової частини або використовують підготовлені пресофіцерами публікації. Але коли за справу беруться “блогери”, правило балансу думок, верифікація та інші стандарти просто відпадають. На перший план виходять емоції, хайп та охоплення. І на таких “правдошукачах” і паразитує російська пропаганда.
З початку 2026 року пропаганда агресора активно почала створювати та поширювати відео з вигаданим негативом про вінницьку бригаду тероборони та інші підрозділи, які виконують завдання на одному з найскладніших напрямків. На прикладах матеріалів агресора про 120 бригаду ТрО спробуємо зробити розтин російських вкидів та ролі українських TikTok-“правдошукачів” у їхньому створенні.
Пропаганда агресора спрямована на цивільне населення та міжнародну спільноту, військовослужбовців ЗСУ, їхні родини, волонтерів. Та, на противагу першим місяцям повномасштабного вторгнення, в хід уже йдуть не повідомлення, агітки та лякалки, а короткі відеоролики, де голосові доріжки згенеровані штучним інтелектом (ШІ) з емоційним, а не фактажним наповненням, та ілюстрації, часто також згенеровані ШІ. Сам відеоряд монтується “на колінці”, з нарізок старих, мало пов’язаних між собою та неперевірених, але емоційних відеоматеріалів. Наприклад, про те, що військовослужбовців косять гепатит та туберкульоз, корупційні скандали та холод.
Такі аудіовізуальні продукти, що масово поширюються в соціальних мережах, зокрема YouTube та TikTok, просувають наративи про те, що “бійців кинули”, їх “використовують як гарматне м’ясо” заради кар’єрних амбіцій або що “командир бригади – цинічний брехун”, який дбає лише про власну вигоду.
Давайте відверто: військовослужбовець, який і без того перебуває в стані постійного стресу, не встигає критично осмислити логічні нестикування між аудіо та відео, фокусуючись лише на загальному тривожному посилі.
Сучасна дезінформація часто працює не з фактами, а зі створенням загальної емоційної атмосфери. Для ІПСО проти ЗСУ конструюється специфічний “вайб” неминучої катастрофи, зради, покинутості та безвиході. Похмура кольорокорекція, використання мінорного, тривожного музичного супроводу на низьких частотах та специфічний драматичний тон згенерованого ШІ голосу вправно працюють на формування депресивного стану.
Алгоритми платформ, оптимізовані розробниками лише на максимізацію часу перегляду та рівня залученості, автоматично підхоплюють високоемоційний контент. Гнів, соціальне обурення, страх за власне життя та відчуття несправедливості є найсильнішими психологічними драйверами утримання уваги. Тому відео, де категорично стверджується, що “нас зрадили”, отримують пріоритетне просування від нейромереж самої платформи завдяки лайкам користувачів і в такий спосіб потрапляють у стрічки рекомендацій ще більшої аудиторії.
Гачки пропаганди
Розглянемо один з таких “каналів” у YouTube. На ньому почали тиражувати шортси про 120 бригаду територіально оборони й інші підрозділи.
По-перше, сама назва каналу Insider Ukraine копіює відоме українське медіа. Це перший гачок. Розбиратися, чи це офіційний канал, чи дешева підробка, мало хто буде. Хоча й адреса каналу – InsiderUkraine-1. Очевидно, що не оригінальна назва. Анонімні канали на кшталт цього виконують функцію “точок входу” (gateways) російської дезінформації в український інформаційний простір.
Хоча прямий доступ до таких каналів можуть періодично блокувати платформи або відео можуть видаляти через масові скарги користувачів, ця інфраструктура діє за принципом лернейської гідри: один канал закрили, з’явилося кілька аналогічних нових. Ворожі IT-підрозділи створюють сотні “дзеркал”, куди постійно заливаються нові партії згенерованих коротких відео.
Під самими відео працюють скоординовані мережі ботів, які залишають коментарі, імітуючи голоси “розчарованих військових” або “згорьованих матерів”. Це мало б переконати реального глядача в тому, що наратив про “владу-зраду” чи “командирів-брехунів” є загальноприйнятою думкою більшості.
Далі – заголовки: кричущі, емоційні, хайпові. Все зроблено, щоб під час гортання стрічки, коли критичне мислення від перевтоми короткими роликами вимкнулося, закинути гачок і споживач це проковтнув. До цього додається картинка для заманювання, постер, згенерований ШІ, або емоційний кадр із самого відео.
Відео супроводжує аудіоряд, який імітує справжній голос людини, але згенерований великою мовною моделлю з тексту, що переповнений емоційними чіпкими фразами та негативними оцінками, накладається на візуальний ряд нарізок з фото чи відео. Причому самі ілюстрації також нашвидкуруч згенеровані ШІ.
І ось – медіафішинг. Якась кількість аудиторії зреагувала на контент, вкид у пам’яті закарбувався.
Приклад – відео про вінницьку бригаду ЗСУ. Воно спрямоване на дискредитацію командира 120 окремої бригади територіальної оборони Дмитра Бізонича.
Тут є весь набір вищеописаного. У ролику свідомо та маніпулятивно протиставляється образ “усміхненого командира”, який нібито в безпеці знімає постановні відео для власного піару, із жахливою реальністю в окопах. Цей візуальний прийом має на меті викликати протистояння між “штабними” офіцерами та “окопними” солдатами.
Потрібного ефекту додає аудіодоріжка, яка згенерована ШІ й має специфічну дикцію, неправильні наголоси, неприродний трагізм. У ній ідеться, що солдати на лиманському напрямку вмирають не так від ворожих куль, як від переохолодження. Голос стверджує, що бійці “засинають і не прокидаються” через злочинну відсутність теплого одягу та будь-яких засобів обігріву. Це формує образ командира не просто як некомпетентного управлінця, а як ката власних підлеглих.
Аналогічний короткий відеоролик буквально поруч на каналі. Має назву “Обманщик з 66 ОМБр Ростислав Силивакин”. І там усе так само – командир бригади начебто приховує правду, бійці йдуть як розхідний матеріал та подібне. Що характерно, і назва ролика, і “картинки” в ньому – російською мовою. А от звуковий супровід згенерований ШІ українською.
У ЗСУ за кожним командиром спостерігають чимало правоохоронців – від контррозвідників до антикорупційних органів. Кожен крок залишає слід. А тим паче в цифрову епоху, коли майже всі мають у кишені смартфон, який тобі і диктофон, і камера, і засіб комунікації. Щобільше, аби подібні факти трапились, інформація вже не тільки б перевірялася правоохоронцями, але й стала б топновинами в медіа. І тоді б кожна помилка та зловживання отримали свої конкретні прізвища.
Але коли військовослужбовець, що відчуває природну втому, фрустрацію та розчарування, раптово бачить у своїй стрічці відео, яке емоційно, безапеляційно та “з посиланням на реальні джерела” звинувачує в його стражданнях конкретного командира бригади або систему загалом, спрацьовує психологічний механізм “підтверджувального упередження”.
Корисні “правдошукачі”
Подібними відео намагаються штучно створити соціальну й психологічну напруженість безпосередньо всередині бойових підрозділів ЗСУ, провокуючи недовіру до наказів, саботаж та панічні настрої. Все це поширюється, зокрема, на платформах коротких відео TikTok та YouTube Shorts. І тут потрібно звернути увагу на використання несвідомих українських “правдошукачів” як безкоштовних джерел сировини для російських пропагандистів. Власне, у згаданому відео про 120 бригаду роспропаганда використала фрагмент із “гнівного спічу” однієї з українських блогерок.
Блогерка vikamayd (якщо вірити сторінці у фб, Вікторія Борисюк) описує себе як “громадську діячку”. А також заявляє, що вона шукає правду. Наразі в TikTok у неї 34,5 тисячі підписників. Контент присвячений переважно тематиці війни та військових, загорнутий у “пошуки правди”. Та яка його якість? Повернемося все до того ж відео про 120 бригаду. Там використано нарізки з TikTok-відео користувачки vikamayd. Розглянемо ролик детальніше:
У ролику блогерка заявляє, що до неї начебто звернулися військові 120 бригади. Що втрати в підрозділі колосальні, що саму бригаду передали іншій – і втрати зросли. Але… на той момент на згаданому напрямку була зовсім не вся бригада, а окремий батальйон. Колосальних втрат, які описує блогерка, не було. Якщо запросити коментар у бригади, представники підрозділу б про це розповіли. Але ні – анонімні джерела понад усе. А щоб уникнути юридичної відповідальності, тіктокерка запитує в глядачів та якихось правоохоронців (найімовірніше, навіть без подання письмового запиту чи заяви), чи ця інформація правдива.
А ось уже в іншому відео з роспропагандистського каналу використано нарізки з тіктоків користувачки vikamayd:
Блогери виробляють подібний контент для селфі-відео, в яких озвучують інформацію на рівні “знайомий розповів” або “до мене звернулись”. Часто і особи, які “звернулись”, і інформація неверифіковані, а коментарів іншої сторони (в нашому випадку – бригад) немає. Власне, розглянутий вище пропагандистський YouTube-канал і взяв записи TikTok-блогерки, вирізав звідти потрібні фрази – і створив потрібне для російських наративів відео.
Таке “відмивання інформації” передбачає використання пропагандистами ворога внутрішніх, свідомих агентів або несвідомих блогерів для легітимізації дезінформації. Ця тактика дозволяє приховати російське походження наративу, надаючи йому вигляду автентичного внутрішньоукраїнського дискурсу. Типу “не ми це вигадали – дивіться, їхні блогери самі таке кажуть”. У теорії ця техніка з’явилась у маркетингу як “Техніка третя особа”. Вона працює на принципі, що люди схильніші сприймати аргументи з джерела, яке видається незалежним, ніж від когось, хто в цьому безпосередньо зацікавлений.
А буває, що такі потрібні для роспропаганди ролики створюють і навмисне. “Російські пропагандисти створюють акаунт нібито український у тіктоку, наповнюють його українськими відео нібито з проукраїнською позицією, псевдопатріотичними відео. І потім у якийсь момент, на якомусь етапі, це може відбутися через три-чотири місяці, вони постять якийсь “вкид” – відео, яке дискредитує ЗСУ, дискредитує керівництво. Звідти воно самими пропагандистами поширюється уже в російських джерелах. І вони кажуть, що це самі українці опублікували – себе видали таким чином”, – розповідає в матеріалі “Радіо Свобода” експерт фактчекерського проєкту StopFake Олександр Замковий.
Щоб такий хайп став ІПСО ворога, потрібно лише кілька кроків. Спочатку йде збір даних (Scraping). Ворог безперервно моніторить український сегмент соціальних мереж за допомогою парсерів, спеціальних програм, які автоматично збирають дані з вебсайтів чи інших джерел. Вони шукають будь-які емоційні висловлювання про проблеми ЗСУ, бойові втрати, труднощі мобілізації або критику дій військового командування. Далі оригінальне відео, аудіо чи текст “правдошукача” завантажується на сервери агресора. З нього ретельно вилучаються лише найемоційніші тези, найгучніші звинувачення або найскандальніші заяви, водночас повністю відкидається будь-який первинний контекст, застереження або спростування. Потім ці вилучені тези обробляються текстовими моделями штучного інтелекту й на їхній основі пишуться нові, значно більш радикалізовані та агресивні сценарії. Генератор голосу озвучує цей новий текст, імітуючи інтонації відчаю. Відеоряд компонується в химерну мозаїку: уривки з обличчям реального українського блогера переплітаються з архівними кадрами знищеної техніки та згенерованими ШІ зображеннями руйнувань. І вже потім готовий пропагандистський продукт масово тиражується на мережі спеціально створених агрегаторів та сірих каналів у YouTube Shorts чи TikTok, як-от розібраний псевдо-“Інсайдер”.
Наостанок мережа ботів накручує перегляди, лайки та коментарі. Ця штучна активність обманює алгоритми платформ, змушуючи їх повірити у високу “органічну” популярність контенту, внаслідок чого відео невідворотно виводиться в стрічки рекомендацій реальних українських військових на передовій. Отже, навіть якщо початкові вкиди українських блогерів були зроблені несвідомо або керувалися хибним бажанням “допомогти армії через критику”, за певний час ворог перетворює їх на власну інфозброю.
Зазвичай на подібні ІПСО командири не звертають уваги, оскільки розуміють їхню природу. Боротися з ними – лише плодити нові. Але для боєздатності всередині підрозділів потрібно мінімізувати вплив таких відео. Тотально заборонити користуватися соцмережами – то шлях деструктивний. Отже, тільки базові навички медіаграмотності та медіагігієни зможуть стати помічними для військовослужбовців, щоб протистояти психологічному впливу російських фейків.
Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області
