У новинах топових онлайн-видань Кіровоградщини зафіксовано відчутний дисбаланс між героями і героїнями – у новинах суттєва перевага на боці чоловіків. Натомість більшість експертних коментарів у кропивницьких онлайн-медіа – у жінок-експерток. Крім того, в новинах немає сексизму та дискримінації. Такими є результати гендерного моніторингу, проведеного регіональним представником Інституту масової інформації в лютому. Цьогоріч до вибірки потрапили видання Гречка, Перша електронна газета, Без купюр, CBN та Dozor. Починаючи з 2 лютого на кожному зі згаданих сайтів ми промоніторили по 50 новин. До уваги не брали аналітику, розслідування, інтерв’ю, анонси. У кожній новині фіксували наявність героїв / героїнь, експертів / експерток, а також згадки про військовослужбовиць, що стали героїнями чи фахово коментували якісь теми.

Експерток більшає, героїнь стає дедалі менше

Одразу варто звернути увагу на суттєвий дисбаланс між кількістю героїв і героїнь. Кількість чоловіків-героїв лишається стабільно високою – 83% проти 17% жінок-героїнь. Причина цьому – чимало матеріалів новин про військові втрати регіону. 

Новина про загибель на фронті військовослужбовців. Скрин із сайту видання “Гречка”

Лише у двох тематиках кількість героїнь переважала – кримінал і надзвичайні події (67%) та культура (71%). Однак якщо в кримінальній хроніці конкретизованих персоналій загалом було мало – дві героїні та один герой, то про культурні події писали дійсно багато. Різноманітні концерти, виставки, артпроєкти переважно мали саме найбільше згадок про жінок.

Новина про антисуржикові відеоролики. Скрин із сайту “Перша електронна газета”

До прикладу, новина про створення просвітницьких, мотиваційних відеороликів на підтримку української мови “Українська легко”. Практично всі дійові особи цієї новини – героїні. Тут і режисерка Катерина Мурована, і голова ГО “Баба Єлька” Інна Тільнова, і начальниця управління культури Кропивницької міської ради Анна Пруссова.

Зовсім не було героїнь у темах війни, спорту, медицини й соціальних питань. В останніх двох темах чоловіки-герої також були відсутні. 

Попри розрив у кількості героїв та героїнь, майже 5 до 1, зауважимо, цей розподіл є доволі сталим для Кіровоградщини останніх років. Практично ідентичні цифри ми бачили під час аналогічного моніторингу, який проводив ІМІ у 2024 та 2025 роках. Тоді новин з героїнями було 17,5 та 17,9% проти показника в 17,4% цьогоріч.

Експерток у новинних матеріалах лишається чимало. Наразі цей показник становить 66%. У 2024-му експертки були присутні в 55% новин, а торік – у 68% досліджених матеріалів. 

У видань CBN та Гречка частка експерток найближча до ідеального балансу – 60%. Перша електронна газета демонструє результат у 64%, Без купюр – 71%, Dozor – 78%. 

Найбільше експертки коментували теми культури, економіки, соціальних наслідків війни та надзвичайних ситуацій. У новинах на згадану тематику експертки ще й суттєво переважали кількість експертів: культура – 62,5 до 37,5%, економіка – 83,3 до 16,7%, воєнна соціалка – 75 до 25%, надзвичайні ситуації – 71,4 до 28,6%.

Наприклад, у новині Аграрії Кіровоградщини можуть отримати компенсацію за будівництво овочесховищ ситуацію коментує директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова. Щодо резонансної події – В Олександрії розслідують загибель 5-річного хлопчика, який випав з вікна – з медійниками комунікувала речниця Кіровоградської обласної прокуратури Яна Шасс. А тему будівництва для матеріалу Будують із нуля: чи завершать цьогоріч протирадіаційні укриття у двох ліцеях Кіровоградщини прокоментували медійникам очільниця відділу освіти Помічнянської міськради Ніна Семашко та начальниця відділу освіти, молоді та спорту Знам’янської міськради Людмила Клименко

Новина про будівництво протирадіаційних укриттів. Скрин із сайту “Гречка”

Політику та медицину експерти та експертки коментували порівну, а тема війни стала єдиною, де чоловічої експертизи в новинах виявилося більше. Якщо точніше, це був один матеріал з чоловіком-експертом.

Варто зауважити й відсутність у новинах героїнь та експерток – військовослужбовиць. Хоча таку картину цьогоріч можна побачити в переважній більшості регіонів країни.

Мінімум людей у новинах

Варто звернути увагу на ще один показник цього моніторингу. Схоже, телеграм-канали, які здобули особливу популярність під час повномасштабної війни, таки змінили загальні підходи до подання новинних матеріалів. Людей у новинах популярних видань регіону стає дедалі менше. А подання інформації зосереджується на фактах і подіях, без прив’язки до дійових осіб. 

Подібний формат характерний саме для телеграм-каналів, які звикли продукувати свої повідомлення десятками на годину, не надто переймаючись розширенням первинних даних і піклуючись лише про швидкість публікації. Та, схоже, онлайн-портали беруть на озброєння цю тактику. Принаймні на це вказує статистика. Із загального числа новин, що потрапили до моніторингу, у 79%, або 174 публікаціях, людей не виявилось. Два роки тому показник був дещо меншим – 69,2% (173 новини). Торік матеріалів без людей було менш ніж половина – 48,4% (121 новина).  

Цього року за вказаним показником чотири з п’яти редакцій продемонстрували близькі результати. По 39 новин без людей з 50 промоніторених у CBN і Dozor, 38 у Першої електронної газети й 36 у Без купюр. 

Редакторка видання CBN Мирослава Липа в коментарі регіональному представникові ІМІ зауважує – унікальних причин подібних результатів немає. Це не політика видання чи спроба написати чимбільше матеріалів. Основна причина – відсутність достатньої кількості журналістів та, як наслідок, рерайт великої кількості новин з відкритих джерел. Їх же згодом простіше адаптувати для перепублікації з основного сайту видання на офіційний тг-канал. Єдине видання, у якого людиноцентричність у новинах переважала, – Гречка з показником у 22 новини без людей з 50 промоніторених. 

“Унікальність новин була пріоритетом у стратегії роботи “Гречки” у 2025 році й залишається нині, – коментує показники власної команди головна редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак. – Додати коментар живого експерта до офіційного пресрелізу, де це можливо, щоб дати більше контексту чи деталей читачу, – серед обовʼязків журналістів. Це правило. Також, де є змога, ми намагаємося дотримуватися гендерного балансу спікерів та спікерок”. 

Варто водночас зауважити, що відсутність конкретизованих людей у новинному форматі місцеві видання компенсують саме унікальним контентом, створеним для власної цільової аудиторії. На таку публіцистику та аналітику часто витрачається значно більше часу, однак і інформативність суттєво вища. 

Новини без сексизму та дискримінації

Приємною традицією, яку популярні медіа Кіровоградщини продовжують уже не перший рік, є відсутність сексизму в новинах. Проведений моніторинг не зафіксував використання гендерної дискримінації, ейджизму, бодішеймінгу, об’єктивації та побутового сексизму. Не використовували медіа й лексики анонімних телеграм-каналів – “ухилянти”, “бусифікація” та подібного. Відсутність таких висловів у матеріалах, які щоденно читають тисячі жителів області, вельми хороший результат та показник якісної підготовки кадрів. Тих самих кадрів, яких наразі суттєво не вистачає в регіоні. 

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області