Чи важче стало тернопільським журналістам інформувати громадськість про діяльність судів через карантин

Відповідно до рішення уряду продовжити карантинні заходи в Україні до 28 лютого, зреагували й місцеві суди Тернополя: журналістів закликають писати клопотання щодо присутності на засіданнях, щоб відповідальні могли розрахувати, яку кількість можуть впустити в зали, не порушивши карантинних вимог.

Зокрема, на сайті Тернопільського апеляційного суду опублікували інформацію про те, що висвітлювати резонансні справи акредитованим журналістам дозволять "за попереднім погодженням із суддею-доповідачем через під'єднання до дистанційного слухання або організацію прямої трансляції засідання на сайті суду, коли воно дозволене законодавством, та за умови подачі стороною чи ЗМІ клопотання про це не пізніше, ніж за три дні до початку судового засідання”.

У грудні голова апеляційного суду Богдан Гірський справді пояснював, що в разі погіршення епідемічної ситуації розглядають можливість організації онлайн-трансляції засідань резонансних справ на вебсайті суду.

Як розповіла регіональній представниці Інституту масової інформації журналістка онлайн-видання "Терміново" Євгенія Цебрій, клопотання можна писати в довільній формі.

– У суді пояснили, що клопотання найперше потрібно для того, щоб у період карантину суддя розумів, скільки присутніх буде в залі, – розповідає журналістка. – Хоча одразу ж, наступного дня, зателефонував помічник судді і повідомив, що таки можна приходити на засідання.

Нагадаємо, що в листопаді секретар судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення Тернопільського апеляційного суду Галина Коструба пояснювала, категоричної заборони для журналістів відвідувати суди насправді немає.

– Так, допис про обмеження є. Але чи допускати представників ЗМІ на засідання, вирішує головуючий у справі в кожному випадку окремо, – коментувала Галина Коструба регіональній представниці ІМІ.

Що ж до Тернопільського міськрайонного суду, то, за словами журналістки Євгенії Цебрій, там їй  також наголосили, що написати клопотання не буде зайвим.

Як коментує медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко, в періоди жорсткого карантину мало місце квотування кількості присутніх у приміщенні залежно від його площі. Але можливість роботи для журналістів навіть у період карантину гарантує Закон України "Про інформацію" (ч. 4 ст. 25, нова ред.).

– Карантинні обмеження введені також у Кримінально процесуальному кодексі, наприклад, але можна аргументувати, що в журналістів особливий статус порівняно з пересічними вільними слухачами, адже їм можливість роботи гарантує спеціальна норма закону, – наголошує медіаюрист. – Журналісти / вільні слухачі не є учасниками судових проваджень, виходячи з цього, не зрозуміло, в якому статусі та як, на чиє ім'я писати клопотання чи заяву. Суди мали б на період епідемії максимально використовувати великі судові зали, щоби зменшити кількість присутніх на одиницю площі

Якщо ж  суддя не допускає журналістів на відкрите засідання, в такому випадку можливе притягнення судді до дисциплінарної відповідальності через Вищу раду правосуддя в порядку ст. 106–108 Закону "Про судоустрій і статус суддів", – пояснив медіаюрист.

Ірина Небесна, регіональна представниця ІМІ в Тернопільській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House