Чи скрізь журналістам можна та як у Полтаву Порошенко приїжджав

У новий 2019-й рік полтавська медіаспільнота увійшла без перешкоджання професійній діяльності. У січні та в лютому у Барометрі свободи слова, який ведуть експерти ІМІ, не зафіксовано жодного порушення. Утім, повідомлення про перешкоджання є. Пояснення на реальних прикладах, у яких випадках вбачати наступ на свободу слова недоцільно – у блозі представниці ІМІ в Полтавській області.

Всеукраїнська статистика: у лютому 2019 року експерти ІМІ зафіксували зростання кількості порушень свободи слова порівняно із січнем. Зокрема, у лютому було зафіксовано 29 порушень свободи слова (у січні – 16), які сталися в 13 регіонах України. Що насторожує, вперше цього року експерти ІМІ зафіксували стеження за журналістами – три випадки (для порівняння: за весь 2018 рік ІМІ зафіксував два таких випадки).

Із гучного, що сталося станом на початок року в Полтавській області. У Пирятині місцеві журналісти підписали спільне звернення до місцевої поліції та влади, у якому вимагають об’єктивного розслідування справ щодо порушень професійних прав. Інший випадок — журналістка Poltavske TV отримала від “Полтавагазу” відмову на запит.

До Барометра з об'єктивних причин (оскільки не підпадали під методологію) не потрапили кілька кейсів. Гадаю, варто поговорити про них, оскільки час від часу у журналістів виникають запитання.

Суд як індикатор свободи слова

У лютому в Полтаві після тиску громадськості та мітингів розпочалася судова справа стосовно підприємиці, яка на авто збила підлітка. Хлопець перебував два місяці в реанімації, врятувати його життя не вдалося. Справа набула великого розголосу спочатку в Полтаві, згодом — в Україні загалом. Увага ЗМІ прикута до кожного судового засідання. Під час одного з засідань медійникам роздали пам'ятки, у яких ішлося про те, що робити зйомку без дозволу судді не можна, але налаштовувати апаратуру можна.

Алі Сафаров, юрист ІМІ, пояснює:

“За загальним правилом зйомка на портативні відеозаписуючі пристрої відбувається без окремого дозволу судді (ст. 11 Закону "Про судоустрій і статус суддів", ст. 7 Цивільного процесуального кодексу, ст. 8 Господарського процесуального кодексу, ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства). Лише по кримінальних справах відеозйомка дійсно дозволяється за рішенням судді”.

Чи є свобода слова ЗМІ у шкільному коридорі

У лютому в Кременчуці журналісти поскаржилися, що охоронець не пустив їх до школи. Ситуація: в місті спалах кору, мерія видала наказ — не пускати дітей без щеплень. Одна мама поскаржилася телебаченню, що її дочка на кір уже хворіла, а її не пускають. Журналісти пішли з мамою в школу, але їх не пустив охоронець. Чи є в такому випадку посягання на свободу слова? Юрист ІМІ Алі Сафаров не вбачає дії охоронця школи порушенням та перешкоджанням журналістам.

“Відповідно до загальних положень законодавства України (ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону України "Про інформацію" тощо), журналісти мають право збирати, обробляти і поширювати інформацію. Обмеження цього права можливе у випадках, передбачених законом. Зокрема, обмеження цього права, відповідно до положень статей 20, 21 Закону України "Про інформацію", стосується конфіденційної інформації юридичної особи, окрім суб’єктів владних повноважень. Школа не є суб’єктом владних повноважень, а є закладом загальної середньої освіти, навіть якщо вона має комунальну форму власності. Керівник школи, інші працівники школи не зобов’язані надавати коментарі засобам масової інформації і журналістам”.

Юрист наголошує, що, відповідно до статті 38 Закону України "Про загальну середню освіту", школа має охороняти життя і здоров'я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників закладу загальної середньої освіти.

“Зокрема, така охорона в даній школі відбувається шляхом обмеження доступу сторонніх осіб на територію школи. Відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України, перешкоджанням є незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, незаконна відмова в доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень тощо. Проте в даному випадку законне право журналіста збирати інформацію вступило в конфлікт з обов’язком охорони дітей. Виходячи з сюжету, ані директор школи, ані охоронець не забороняли загалом висвітлювати інформацію про конфлікт, що виник, вони заперечували саме проти перебування знімальної групи в приміщенні школи. Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що в даному випадку відсутнє перешкоджання законній професійній діяльності журналіста з боку директора школи і охоронця школи. Хоча обурлива поведінка сторожа і директора школи дійсно створює враження порушення чинного законодавства України, на що і звернули увагу поліцейські під час зйомки сюжету”, — пояснює закон юрист.

Чи мають право журналісти перебувати під час обшуків у кабінетах влади?

Ще один цікавий кейс — обшуки в кабінетах представників влади. Минулого місяця в Полтавській ОДА проводили обшуки, керівництво області звинувачують у корупції. У день обшуків деякі місцеві журналісти були присутні на місці події, однак нічого зафіксувати не змогли. Як повідомляє інтернет-видання “Зміст”, журналістів не пускали всередину кабінету, забороняли проводити фотозйомку, обшуки проходили за зачиненими дверима кабінетів. Юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що “журналісти мають право бути прийнятими посадовою особою, але це не означає автоматичного допуску в кабінет”.

Тобто відмова представникам ЗМІ фіксувати обшуки — законна.

“Якби при обшуку міг бути присутнім будь-хто охочий (у праві відвідування чиновників чи проведення зйомки немає великої різниці між журналістами й іншими громадянами), то це значно технологічно ускладнило б його проведення в плані запобігання тому, щоби нічого не підкинули або не винесли з приміщення. При обшуку може потрапити на очі / в об'єктив камери конфіденційна або службова інформація”, — пояснює Роман Головенко.

Вибірковість влади, напівприхований приїзд Порошенка

У Полтаві поки триває затишшя стосовно порушення прав журналістів. А от натяки на обмеження свободи слова трапляються. Вибірковість ЗМІ для висвітлення заходів, організованих міською владою, можна сказати, своєрідна “родзинка” Полтави. Випадки “оці ЗМІ запросили, цим повідомили, а ці — обійдуться” фіксую практично щомісяця. Наприклад, після гучного корупційного скандалу в Полтавській ОДА, коли журналісти вимагали від керівників області пояснити ситуацію, обласна влада зібрала прес-конференцію. Але покликала на неї лише чотири ЗМІ, ще одне медіа прийшло, дізнавшись від колег.

У березні до Полтави приїжджав Президент Петро Порошенко. В межах томос-туру в місті його чекали щонайменше кілька тижнів, а дата приїзду до останнього трималася в секреті. Про це свідчить те, що інформація про приїзд чинного гаранта та кандидата на пост Президента підтвердилася напередодні приїзду, практично ввечері. Місця зустрічі також до останнього тримали у таємниці, а час узагалі був приблизний. Обласна влада нічого не пояснювала, та попри це готувалася: друкувала величезні банери із написом “Рада регіонального розвитку Полтавської області”. Департамент інформації діяльності та зв'язків із громадськістю Полтавської ОДА навіть в офіційному анонсі напередодні візиту не вказував, де і коли буде Порошенко і чи буде взагалі. Журналістам лише залишалося здогадуватися, що таки буде: вулиці ретельно шкребла така кількість комунальників, як ніколи раніше; з комунального розважального закладу, де відбуваються всі великі концерти та владні заходи, раптово прибрали всі афіші, натомість почепили банери “Рада регіонального розвитку Полтавської області”. Про кілька етапів перевірки, яку журналістам треба було пройти, аби потрапити у ПД “Листопад”, де виступав Порошенко, говорити зайве, це є звичною традицією. Спочатку обов'язкова акредитація напередодні, уже в день візиту — перевірка прізвища правоохоронцями за метрів 10–15 від входу, на вході — металошукач, демонстрація документів, сумок і кишень. Прийти потрібно було об 11.00 або “трішки раніше”, чекали Президента недовго — годину. Журналістів попереджали: зайшовши в приміщення, вийти можна лише о 12-й, тоді, коли Петро Порошенко зайде.

Матеріал підготовлено в межах проекту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.