ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Бандерівці, рагуль з Маріуполя та неадекватні роми: мова ворожнечі у львівських онлайн-ЗМІ

09.09.2021, 09:51
Мар'яна Сич

Менш ніж пів відсотка матеріалів з ознаками мови ворожнечі зафіксовано у львівських медіа в серпні. Журналісти публікували новини, у яких створювали негативний імідж та наголошували на неповноцінності ромів, згадували в принизливому та образливому контекстах мешканців Східної і Західної України.

У моніторинг ІМІ потрапили десять львівських сайтів: Zaxid.net, “Вголос”, “Твоє місто”, “Дивись.Інфо”, 032, “Діло”, “Форпост”, “Гал-інфо”, “Щоденний Львів”, “4 студія”. Метою було визначити частку матеріалів з мовою ворожнечі та їхню тематику.

Загалом проаналізовано 1332 новини, опубліковані журналістами з 9 до 11 серпня включно. Із загального числа матеріалів у трьох виявлено ознаки мови ворожнечі. Усі вони зафіксовані лише на сайті “Вголос”. У відсотковому співвідношенні це 0,2% загальної кількості новин.

Наприклад, у тексті “У Києві роми закидали потяг камінням. З'явилося відео” журналісти відверто розпалюють мову ворожнечі. Джерелом новини є пост із соціальної мережі “Київ оперативний”. Його скрін додано до матеріалу. Сам пост про інцидент, який трапився за участю представників етнічної групи між двома станціями метро в столиці, де поруч вони мають свій табір, більш-менш написано стримано. Окрім речення “А шо? Можуть собі дозволити. #всеодноїхнесадять”. Варто також зазначити, що “ромська національність”, як написано в тексті, також некоректний термін, бо її не існує, тож у цьому випадку варто говорити про етнічні групи.

Натомість журналісти одразу в заголовку наголошують, що саме роми закидали потяг камінням. Це вже може викликати в читачів негативне ставлення, агресію до цієї нацменшини та бути закликом не дати можливості цій групі закріпитися в регіоні. На світлині до новини зображені діти цієї національної меншини, які показують середній палець. Дібране фото немов має підсилити емоційність, що ця група населення є агресивною і жорстокою. А в самому тексті привертає увагу речення “Неадеквати поклали дерево на колії”. Це не просто оціночне судження журналістів, які не можна використовувати у новинних матеріалах. Це твердження про неповноцінність, наголошування на моральних недоліках групи, а також позиціювання її як джерела загрози, зокрема твердження про кримінальність.

Другий матеріал – “Вибачень замало – за це він має опинитись у в'язниці”: у Маріуполі хлопець демонстративно підпалив прапор України, а згодом – вибачився”. З одного боку, є конкретний факт з ознаками злочину: людина дала привід для матеріалу, інформація є суспільно важливою. Також є прив'язування до місця проживання хлопця. Але ця згадка може вважатися частиною обов'язку журналіста подати якомога повнішу інформацію.

З іншого боку, така новина може підживлювати тезу про зрадників батьківщини, про те, що мешканці сходу можуть менше любити або взагалі не любити своєї країни, не поважати її національних символів. Також у тексті подається фраза з допису із соціальної мережі “рагуль з Маріуполя вирішив підпалити український прапор”. Фраза позиціює групу, її представника в принизливому, образливому контексті. Журналісти взагалі б не мали використовувати таку лексику у своїх матеріалах. А якщо вже пишуть публікації на схожі теми, то б мали добирати кожне слово дуже зважено, щоб воно не ображало, не принижувало певну особу, групу населення і не розпалювало ворожнечі.

Мову ворожнечі можна простежити й у матеріалі “Лукашенко хоче визнати Крим російським та перейти кордон з Україною”. У ньому йдеться про висловлені думки білоруського очільника Олександра Лукашенка під час його пресконференції. На неї завітав, зокрема, журналіст телеканалу “Наш” Максим Назаров. Медійники “Вголосу” пишуть: “Журналіст також поскаржився на те, що йому образливо називатися бандерівцем. Після того він зазначив, що Степан Бандера в Україні не герой, а бандерівці не українці. Їх дуже мало. Але ми не бандерівці. Це образливо, коли використовують цей наратив”. Тобто в цьому випадку можна розглядати мову ворожнечі, яка спрямована проти мешканців Західної України, яких називають “бандерівцями”. Так, це є не власним висловлюванням медіа, а ЗМІ цитує героя матеріалу, що дає можливість зрозуміти уявлення про погляди журналіста одного з досить популярних телеканалів. Однак тут немає коментаря, що балансує. Цитування ж ксенофобських і будь-яких інших висловів, особливо без позиції другої сторони, – це мова ворожнечі.

Нагадаємо, що мова ворожнечі – це будь-який вислів з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Вона ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. Людей можуть дискримінувати через національність, расу, походження (або за географічною ознакою), через релігію, стать, сексуальні вподобання, політичні погляди, вік тощо.

Мар'яна Сич, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!