Відкрита закритість місцевої влади. Харків. Львів. Одеса

Під час свого навчання у школі при Інституті Медіа Права отримала завдання, яке полягало у написанні інформаційного запиту до Харківської міської ради. У запиті було 2 питання:

1) чи є Харківська міська рада засновником КП «Харьковские известия».

2) яким є запланований обсяг видатків відповідного бюджету на ці ЗМІ на 2014 рік та яким є обсяг фактичних витрат за останні 9 місяців 2014 року.

Якщо ви не знаєте харківську специфіку, то власне з інформаційними запитами склалася біда. Журналісти пишуть їх, а далі починається «по колу». Це з'ясувалося під час спілкування з декількома редакторами місцевих видань. Вони перестали користуватися таким видом отримання інформації, оскільки відповідь надходить або вже коли актуальність матеріалу минає і він виходить без коментаря чиновників, або ж переадресація запиту з кабінету в кабінет затягується на тижні та місяці.

На 7 день я таки отримала відповідь. Розпорядник інформації підготував необхідні мені документи (рішення сесій), аркушів було більше 10, тому попросили сплатити гроші.

Як виявилося, я не одна така, у кого Харківська міська рада попросила гроші: після оприлюднення у соціальній мережі відгукнулися харків'яни, у яких була така ж відповідь. Після консультації з медіа-юристами у мене з'явилися нові питання: а що можна вважати відповіддю, чи це є інформація у вигляді «сировини», яку потрібно запитувачу самому обчислювати та вираховувати (у мене були цифри).

Було 2 варіанти: сплатити та отримати. Шукати альтернативу. Я пішла другим шляхом. Той же закон «Про доступ до публічної» інформації зобов'язує розпорядника надати можливість запитувачу самому скопіювати необхідну йому інформацію. Тепер мій запит виглядав так:

Інформаційний запит

Цей запит подається на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон), у яких зафіксоване право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації. Згідно з частиною 1 статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до частин 4 і 5 статті 22 Закону, відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі із вказуванням мотивованої підстави відмови та порядку її оскарження.

«Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації» прошу Вас надати мені наступну інформацію:

1) чи є Харківська міська рада засновником КП «Харьковские известия».

2) яким є запланований обсяг видатків відповідного бюджету на ці ЗМІ на 2014 рік та яким є обсяг фактичних витрат за останні 9 місяців 2014 року.

Прошу надати мені можливість згідно  зі ст. 14 п. 4 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» самостійно скопіювати інформацію, пов'язану з питаннями запиту. Інформацію прошу надати протягом визначеного законом терміну. Прошу повідомити мене на поштову електронну адресу:  @gmail.com про дату, час і місце, де я можу виготовити копії самостійно.

Дата Підпис»

Це був прецедент. Принаймні так я зрозуміла із спілкування з розпорядником інформації. Бо їй довелося радитися з юристами. На 5 день я таки отримала потрібну мені інформацію. Мені надали посилання на документ, тому я зробила фотографію з екрану:

Аби «відчути береги», ми надіслали подібні запити до Одеської, Львівської та Київської міської рад.

Київ нам не відповів. Натомість від Одеської та Львівської міських рад ми отримали відповіді у 5 денний строк згідно з законом.

Так, на КП газету «Одесский вестник» Одеська міська рада із бюджету міста витратила за останні 9 місяців 2014 року  1954000,00 грн. із запланованих  2492000,00 грн.

Найбільш чемною та уважною до запитувача виявилася Львівська міська рада. Чого вартий тільки початок відповіді на публічний запит:

«Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою повагу та шанування!»

Після такого звернення зникає самовідчуття заглядаючого до чужої кишені. А наступні сторінки говорять про абсолютну відкритість місцевої влади Львова. На 4 сторінках відповіді розпорядник детально описав обсяг витрат на КП «Ратуша».

Отож, у підсумку з наданих відповідей найбільш закритою виявилася Харківська міська рада, оскільки  довелося не з першого разу отримати потрібну інформацію у порівнянні з іншими містами. Та нагадувати про право запитувача самостійно скопіювати необхідні документи. 

Ми будемо продовжувати досліджувати відкритість місцевої влади через інформаційні запити. Наступний публічний запит буде надісланий Райніну І.Л., губернатору Харківської області. Оскільки декількатижневі  переговори регіонального представника ІМІ про інтерв'ю з губернатором виявилися безуспішними.

Текст: Анна Прокаєва, регіональний представник ІМІ в Харківській і Полтавській області, для сайту "Kharkiv crisis infocenter". 

Фото: Роман Кабачій