801 злочин проти медіа та журналістів скоїла Росія за два роки й десять місяців повномасштабної війни

Ілюстрація ІМІ

За два роки й десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 801 злочин проти журналістів та медіа в Україні. 

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року.

За листопад – грудень 2024 року ІМІ зафіксував 39 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки обстрілів журналістів, погроз та залякувань, пошкоджень офісів медіа, юридичного тиску, кібератаки та закриття офісу медіа внаслідок російського вторгнення.

На фронті за цей період загинули двоє медійників-військовослужбовців:

• Андрій Бучак – журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року його дружина Олена. У 2000-х Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті “Кур’єр”.
• Олег Сарело – військовослужбовець, режисер монтажу “Реальної історії”. Про загибель стало відомо 9 грудня 2024 року. Пів року тому Олег доєднався до лав Збройних сил України. Він служив у 72 окремій механізованій бригаді.

Злочини Росії проти медіа та журналістів в Україні

Під російський удар дронами в Харківській області потрапили журналісти hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою “Порятунок тварин Харків” та почули звуки дронів. Росіяни атакували авто, яке згоріло. Декілька разів їм довелося ховатися від дронів. Журналісти не постраждали. 

Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу “МастерШеф”. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

У дві хвилі – 26 листопада та 12 грудня – низка медіа та журналістів отримала від невідомих адресатів ідентичні електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Такі листи отримали, зокрема, як національні медіа, так і регіональні (запорізькі, рівненські, волинські, кропивницькі, полтавські). 

Кібератаки зазнав телеканал “Еспресо”, якому хакери зламали ефір та спробували запустити ролик з наративами російського ІПСО про мобілізацію в Україні. Крім того, хакери атакували провайдера і запустили на українських каналах російську пропаганду.

Також кібератак зазнало чернігівське онлайн-медіа “Челайн” – не працював сайт і адмінка. Медіа вважають, що до атаки причетні російські хакери.

Крім того, Росія заочно заарештувала двох іноземних журналістів та одну українську журналістку після репортажів з Курської області:

• журналістку France 24 Кетрін Норріс Трент;
• журналіста DW Ніколаса Конноллі;
• журналістку hromadske Діану Буцко.

Раніше щодо них ФСБ Росії порушила кримінальні справи за фактом незаконного перетину кордону РФ.

Українські медіа продовжують закриватися внаслідок російської агресії. Зокрема, у листопаді припинило мовлення житомирське “Крок радіо”, що працювало в місті з 2002 року. Основною причиною закриття в редакції назвали фінансові труднощі та брак кадрів, які посилилися з початком повномасштабної війни.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).