Вибори минули – «джинса» лишилася

Результати моніторингу новинних веб-ресурсів за листопад підтвердили, що замовні політичні матеріали перестали бути ексклюзивною прикметою «свята демократії» і стали постійним атрибутом повсякденного життя українців. Однак, на відміну від виборчої кампанії, коли сайти подавали матеріали з ознаками замовності на користь різних партій та кандидатів-мажоритарників, після виборів «джинса» стала одноманітнішою. У листопаді найбільше новин з ознаками замовності було на користь чинної влади та Партії регіонів, яка ту команду сформувала.  На першому місці серед персонажів «заджинсованих» новин – тоді ще прем‘єр-міністр Микола Азаров. Особливо комфортно він почувався на сайтах УНІАН та «Обозреватель», які кілька  разів на день годували читачів повідомленнями пресс-служби Кабміну або ж пустопорожніми роздумами «за жизнь» із сторінки Азарова на Фейсбуці.  Наприклад, 9 листопада УНІАН подав 6 повідомлень про Азарова. Принаймні половина з них не несе читачам ніякої інформації.

Написав то й написав - на Фейсбуці  має право. Але навіщо серйозна інформаційна агенція подає це у вигляді новини (а що, власне, нового?), залишається питанням.

Серед 8 новин про Азарова, які за один день (9 листопада) подав «Обозреватель», - аж 2 повідомлення про обіцянки прем‘єра (без думки опозиції чи коментарів експерта!) підвищити зарплатню бюджетникам. Окремо йдуть запевнення про наміри  продовжити виплату «Вітіної тисячі»,  поради українцям кидати палити, а також спогади Азарова про те, яким він був затятим КВН-щиком. 

Цей приклад – привід зайвий раз нагадати про те, ЩО відрізняє справжню новину від замовного матеріалу.  Способів  перетворити «джинсу» на нормальну новину є чимало. Перший і головний – створити баланс, аби читач побачив думку не лише головного ньюз-мейкера, а дізнався, ЩО про це думає ще хтось (опонент Азарова чи незалежний експерт).  Якщо ж під час написання новини під рукою не виявилося ні одного, ні іншого (таке трапляється дуже часто!), можна, попорпавшись у власній голові або в інтернеті, знайти цікавий бекґраунд про діючу особу  чи проблему і нагадати про це людям.  Та врешті урівноважити отриманий від  прес-служби прем‘єра (президента, міністра, мера)  панегірик можна одним чи двома іронічними реченнями, як це зробив, наприклад, сайт «Левый берег» того ж таки 9 листопада, щедрого на азарівські новини.

 Повідомлення «Азаров был КВН-щиком» редактор подав із підзаголовком «Оказывается, у премьера есть чувство юмора».  Закінчується новина від «ЛБ» також  редакційним нагадуванням: «В последнее время премьер все чаще высказывается за возврат ряда советских практик. В частности, он высказался за возрождение студенческих строительных отрядов и возврат в экономику пятилетних планов развития».

Ось так із панегірика можна зробити портрет. І навіть діагноз написати.  

Здається, нічого особливого, але ж покладений в основу новини стандартний текст вже сприймається по-іншому, ніж повідомлення урядової прес-служби. Йому вірить читач.  І  навряд чи після цього навіть у найприскіпливішого критика підніметься рука зарахувати цю новину до розряду «джинси».

Ольга Бурда, ІМІ.