Україна увійшла у «Європейський список особливої уваги» з питань свободи ЗМІ
11.11.2012, 08:21
Білорусь, Угорщина, Туреччина та Україна показують небезпечні приклади відступу від тем свободи ЗМІ у Європі, — заявив Міжнародний Інститут Преси (МІП), розкривши «Європейський список особливої уваги» («Europe Watch List») для висвітлення та боротьби.
Ці чотири країни є "країнами зосередження уваги" у цьому списку та розміщені на сайті МІП, який буде висвітлювати події по всьому континенту, які впливають на свободу медіа. Список є поєднанням звітів від МІП, який захищає свободу преси в усьому світі, та їхній партнера Медіаорганізації Південно-східної Європи (SEEMO), яка опікується питаннями свободи преси у країнах Південно-східної Європи.
Останні роки увага до моніторингів свободи преси була націлена на ті частини світу, де спостерігаються загрозливі прояви цензури і де журналістів регулярно ув'язнюють, нападають і вбивають. Проте у Європі, де багато країн вже давно розглядаються як бастіони свободи висловлювання , побачили відступ у питаннях свободи ЗМІ.
МІП вибрав чотири країни, на яких зосереджуватиме увагу, не обов'язково тому, що вони найгірші чи є єдиними правопорушниками, а тому що кожна з них показує символічні елементи зростаючої загрози свободі ЗМІ в Європі.
У Білорусі, нещодавні президентські та парламентські вибори, за заявами західних спостерігачів, були проведні у атмосфері погроз журналістам. Багато журналістів зазнали нападів через висвітлення протестів, що відбулися у грудні 2010 після перевиборів президента Олександра Лукашенка на четвертий термін. Журналісти регулярно стикалися з насильством і переслідуванням через критику уряду, особливо Лукашенка, та таких теми, як вибух на станції метро у Мінську у 2011 році.
Україна бачила як аналогічні порушення свободи ЗМІ на шляху до парламентських виборів 28 жовтня 2012, так і розгляд парламентом пропозиції про повернення кримінальної відповідальності за наклеп і міру покарання. І хоча ці пропозиції були відкладені в минулому місяці, але спостерігачі побоюються, що тепер все може повернутися.
Незважаючи на покращення ситуації після Помаранчевої революції 2004 року, свобода ЗМІ зменшилась з обранням президентом Віктора Януковича у 2010 році, плюс зросли економічний тиск на ЗМІ та переслідування незалежних засобів масової.
У Tуреччині кількість журналістів, що потрапили у в'язницю, виросла до майже 100, що, очевидно, робить цю країну провідним тюремником журналістів у всьому світі. Зараз це приблизно 76 журналістів, більшість з яких поміщені у в'язницю, вочевидь, за безпідставним звинуваченням у поширенні пропаганди терористичних організацій. Проте атмосфера страху та внутрішньої цензури домінує поміж журналістами.
Економічний тиск на ЗМІ залишається розповсюдженою проблемою і країна стикається із загрозою, що пропозиція нової Конституції може жорстко обмежити гарантії свободи ЗМІ.
В Угорщині закони про ЗМІ, прийняті у 2010 році, залишаються в силі, надаючи обмежувальні вимоги до змісту і високо централізований режим регулювання під контролем прем'єр-міністра, зокрема у відношенні державного інформаційного агентства і громадського радіо і телебачення. Продовжує зростати побоювання, що й інші країни колишнього Східного блоку будуть дивитися і наслідувати приклад Угорщини в розгляді своїх власних законів про ЗМІ.
Крім цих країн, велика кількість країн-членів Ради Європи показали погані та такі, що продовжують погіршуватися дані про свободу засобів масової інформації. Це викликає заклопотаність не тільки з приводу стану свободи слова, але і самої демократії. Ці побоювання показують, чому це важливо, щоб такі організації, які борються за свободу ЗМІ, як МІП і SEEMO моніторили не тільки авторитарні країни, але й ті, які поруч, і, в разі серйозної проблеми, реагувати оперативно, ефективно і результативно.
Виконавчий директор МІП Елісон Бетел Макензі прокоментувала: “Хоча Список зосереджений на тих країнах, щоб підсилити їх дію, обмеження не є ознакою, що інші країни не мають схожі проблеми. Дані МІП і SEEMO свідчать про те, що свобода ЗМІ в цих конкретних країнах знаходиться під серйозною загрозою. Цей Список — до якого інші країни будуть додаватися — це не академічне дослідження, а спроба пролити світло на режими, які існують у цих країнах; спроба привернути увагу засобів масової інформації, щоб послати повідомлення, що МІП та SEEMO продовжують своє існування, присутність та активну діяльність у Європі”.
Джерело: Міжнародний Iнститут Преси
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!
