Олена Білозерська: «Міліція повернула мені всі вилучені диски, але чотири з них із записами камер спостереження, а не мої»

 

Відома фоторепортерка і блогерка Олена Білозерська є однією із 37 журналістів, яким перешкоджали виконувати їхні професійні обов’язки у 2011 році. В її помешканні київська міліція 12 січня 2011 року провела обшук і вилучила всю оргтехніку, фото-, відео-, аудіоапаратуру, мобільні телефони і 162 компакт-диски. За твердженням Генеральної прокуратури України, обшук проводився в рамках кримінальної справи про підпал офісу Партії регіонів 1 січня 2011 року і ніякого стосунку до журналістської діяльності Олени не мав. Сама Олена вважає, що дії правоохоронців мали відношення саме до її професійної діяльності, оскільки вона розмістила на сайті свого інформагентства «Поряд з вами» відео про цей підпал офісу.

На захист Білозерської стали народні депутати Ірина Геращенко, Олександр Третьяков та правозахисні громадські організації. Вони звернулися із запитами до Генерального прокурора України Віктора Пшонки з проханням сприяти Білозерській у відновленні можливості займатися професійною діяльністю, а також провести перевірку законності обшуку.

Протягом року Олену та іншого співвласника інформагентства 6 разів викликали на допити.

- Як розвивалися події після обшуку в Вашій квартирі?

Оскільки піднявся великий розголос щодо цієї справи, почали втручатися журналісти, народні депутати, правозахисники, “Репортери без кордонів”, оргтехніку повернули через місяць після вилучення. Правда там не все працювало, але я вирішила нікуди через це не скаржитись. І ще деякий час повернули вилучені в мене диски. Оскільки вилучили всі компакт-диски, які у мене були в квартирі, то там були не тільки диски з журналістською базою, а й музика, ігри. Вилучили 162 диски, і повернули стільки ж. Але потім з’ясувалося, що чотири з цих дисків, коли я почала дома перевіряти, не мої, а міліцейські диски, на яких були відеозаписи з камер спостереження. Тобто якісь чотири диски вони мені не повернули, що було на тих дисках, я не знаю.

- Скільки разів вас викликали на допит, про що запитували?

Здається три рази мене викликали на допити після цієї історії. А також викликали на допити мого партнера, з яким я є співвласником інформагентства «Поряд з вами» Олексія Ярославцева, який живе у Одесі. І одного разу навіть оперуповноважений їздив до нього в Одесу у відрядження і там його допитував, а  іншого разу вони дізнались, що Олексій в Київ приїхав, і теж його викликали і  допитали. Тобто, на наше інформагентство було 5 чи 6 допитів.

На першому допиті питали, чи знаємо, хто підпалив офіс. Ні Олексій, ні я нікого не знаємо, так і написали в міліції. Навіть досі я не те що не знаю, а й гадки не маю, хто міг підпалити. Є у мене нехороші думки про спецслужби, скоріше за все іноземні, щоб була хвиля репресій проти націоналістів, правих, патріотичних організацій. Це я так для себе розумію, але доказів у мене немає. Ще в міліції весь час намагалися поставити так запитання, щоб змусити нас зізнатися, що ми самі виготовляли відео, на якому зафіксовано підпал. Ми кілька разів казали, що не виготовляли це відео, невідомі люди його зняли, залили на YouTube, а нам прислали тільки посилання. Вони весь час питали - виготовляючи це відео, які технічні програми ви використували. І так без кінця…

Я знаю, що після підпалу протягом 2011 року, коли затримували громадських активістів, їх всіх питали, чи не знають вони яку-небудь інформацію про підпал.

- Ви вважаєте, що общук був пов'язаний з Вашою професійною діяльністю?

Коли мене обшукували, я апелювала до статті 17 Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів» (службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі). Але вони сказали, що ніяких порушень не було, тому що обшук у Білозерської не був пов’язаний з журналістською діяльністю, а пов’язаний з розслідуванням кримінальної справи про підпал офісу Партії регіонів. Це фарисейство, тому що будь-який обшук - це слідча дія, а всі слідчі дії пов’язані з розслідуванням кримінальної справи номер такий-то. І якби в мене шукали, ну, наприклад, вкрадені речі, чи знаряддя вбивства, чи наркотики, чи зброю, тоді б це не було пов’язане з моєю журналістською діяльністю, а в постанові суду на обшук було чітко сказано, що вони шукають фото, відео, аудіо, друковані матеріали, які можуть мати відношення до цієї справи. Тобто журналістські матеріали, а не бензин чи керосин у мене шукали.

- Чи викликали Вас на допити у інших справах?

Один раз викликали на допит, з приводу сутички з міліцією, яка сталася 27 квітня під Верховною Радою в день ратифікації «Харківських угод». Але я не думаю, що там були якісь доручення, тому що  мені ніхто не хамив, не погрожував. Я ж сама на цю сутичку спізнилась, прийшла на годину пізніше. Потім написала репортаж, який починався словами “Шкода, мені сказали колеги, що була сутичка, а я прийшла на годину пізніше” і не зважаючи на це речення мене викликали на допит, і допитували мабуть годину, питали, які були настрої натовпу, хто мені сказав, що була сутичка з міліцією, і чому я не прийшла на цю сутичку.

- Чи продовжуватиме небезпечну журналістську роботу?

Я б не сказала, що вона особливо небезпечна, але продовжую і буду продовжувати, а що робити? Зараз практично вся моя діяльність перетворилася на правозахисну. Якщо при владі Ющенка я висвітлювала патріотичні акції, то зараз - це суцільний правозахист, суди, суди, політв’язні, репресовані.

- Хто Вам надає правову підтримку?

Адвокат Сидір Кізін.

- Кого вважаєте ворогом преси в Україні?

Януковича звісно, і всю його команду. Минулий міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов - це був страшний ворог преси. Ну Захарченко, коли прийшов начебто задекларував, що він хоче спілкуватися та співпрацювати з пресою. Так що зараз він якщо і ворог, то в рамках нинішньої влади, а не так як особистий ворог.

Розмовляла Катерина Дячук, ІМІ