"Краще, але й далі недобре". Рецензія на видання ІМІ в польському часописі

Piotr Andrusieczko, Lepiej, ale wci?? niedobrze. - Rec. na wydanie Hronika swodody s?owa 2011, Instytut masowoji informaciji. Kyjiw 2012 [w:] Nowa Europa Wschodnia, 2012. Nr 6, - s. 174-175.

Пьотр Андрусечко, Краще, але й далі недобре. – Рец. на видання «Хроніка свободи слова 2011», Інститут масової інформації. Київ 2012 // Nowa Europa Wschodnia, 2012. Nr 6, - s. 174-175.

Коли [в Польщі] говорять, або пишуть про Україну, рано чи пізно з’являється тема свободи слова як одного з основоположних параметрів розвитку ситуації в цій країні. На жаль, видимі тенденції в цій сфері не є аж так оптимістичні. У цьому ключі важливим є моніторування української медійної ситуації, умов роботи журналістів. Починаючи з 1990-х років цим займається Інститут масової інформації, котрий не лише аналізує українські ЗМІ та ситуацію навколо них, але також сприяє розвиткові незалежної журналістики. Інститут пропонує журналістам також юридичну допомогу, а його юристи мають за собою низку переможних справ.

Інститут асоціюється переважно із його [виконавчим] директором Вікторією Сюмар, яка належить до грона найкращих експертів від медіа, українських публіцистів, а водночас менеджерів громадських організацій. Проте ІМІ це також цілий колектив здібних журналістів та експертів.
Цього року Інститут масової інформації, який постійно відслідковує явище «джинси», журналістські стандарти та провадить «Барометр свободи слова», видав друком «Хроніку свободи слова 2011». На 79 сторінках ми отримуємо детальну інформацію з кількох категорій усіх випадків порушення свободи слова, зафіксованих ІМІ в 2011 році.

Статистика та детальні приклади, презентовані в публікації ІМІ показують погіршення ситуації щодо свободи слова. Відбувається це, незважаючи на оптимістичні запевнення представників силових структур щодо того, що в Україні в 2011 році не загинув жоден журналіст. Звісно, раніше такі випадки траплялися. Практично усі зацікавлені Україною чули про вбитого в 2000 році Георгія Гонгадзе. І саме цей випадок відкриває рапорт ІМІ. Чому? Тому що справа до цього часу не була розслідувана, а в центрі зацікавлення знаходився арештований генерал Олексій Пукач, звинувачений у вбивстві Гонгадзе. На жаль, судове розслідування у справі Пукача проводиться за зачиненими дверима. Також в 2011 році продовжувалося слідство щодо вбитого в 2010 році журналіста Василя Климентьєва.

Якщо говорити про статистику, то Інститут масової інформації зазначає, що в 2011 році було 37 випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів, 23 напади на представників ЗМІ, два випадки арештів та затримань. У аналізі зазначається, що ситуація дещо покращилася в порівнянні з 2010 роком, однак число таких прикладів є надалі високим. Окрім названих прикладів відзначено 10-кратне збільшення випадків цензури на восьми найбільших телеканалах в порівнянні з 2009 роком (з 89 до 814 випадків). Важкою є ситуація також в регіонах, де збільшився тиск на локальні ЗМІ. До позитивів можна віднести прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації», котрий в 2011 році незалежні журналісти намагалися використати до отримування інформації від органів влади. Інститут зафіксував також ще одну позитивну тенденцію – консолідацію журналістського середовища.

Цей рапорт важливий у контексті останніх парламентських виборів. На інтернет-сторінці ІМІ ми можемо дізнатися про поточні приклади порушень у сфері свободи слова. Однак тільки наступний комплексний рапорт покаже нам, якими були тренди в 2012 році.

Текст: Пьотр Андрусечко, для "Nowa Europa Wschodnia"