«Джинсові» милиці для гривні

Національний банк, як і обіцяв його очільник, продовжує «всеукраїнську роз'яснювальну кампанію» про шкідливість зберігання іноземної валюти під пуховими подушками українців.

Другим етапом цієї кампанії (першим було розхвалювання голови НБУ Сергія Арбузова) стали поширені цілою низкою веб-ресурсів (включно з ЛІГА, Обозреватель та Лівий берег)  замовні мантри на тему «Українці масово здають долари та переводять валютні депозити у гривневі».  

Чому замовні?

По-перше, текст новини на всіх сайтах – однаковий.

По-друге, всі названі нами ресурси подають ту новину як власну, тобто, без посилань на будь-яке інше джерело (що належало би робити при передрукові).

По-третє, різні сайти називають однакових н‘юз-мейкерів (представників Ерсте Банку Світлани Черкай та банку «Фінанси і кредит» Володимира Хливнюка), а також подають однакові цитати.

Отже, маємо підозри, що принаймні у трьох редакціях працюють журналісти-чудотворці, які у різних кінцях Києва можуть одночасно творити однакові тексти і ставити на сайти в один день – вранці 14 грудня. Іншою (більш імовірною) причиною такої подібності може бути створення новини  у якомусь центрі, відповідальному за ініційовану головою НБУ Арбузовим «всеукраїнську роз‘яснювальну кампанію», та розміщення її у незмінному вигляді  на цілій низці сайтів.

Чи вірять цій новині читачі? Відповідь на це питання можна знайти в коментарях.

«Все эти уверения - чистый ЛОХОТРОН для слабонервных и для экономически  неподкованных граждан Украины. Цель: объегорить их ещё раз» - найтиповіша реакція на сайті «Левый берег».

На відміну від цього ресурсу, який подав  повідомлення про масову здачу доларів у загальній стрічці новин, тобто, для широкого загалу,   сайти ЛІГА та Обозреватель розмістили його у розділах «Банки» та «Фінанси»,  адресуючи, вочевидь,  вужчому колу читачів, передусім фахівцям, які знають про справи у своїй галузі більше, аніж пересічний громадянин.   

Однак, судячи з коментарів,  тут ще менше відвідувачів сайту сприйняли ту новину за «чисту» монету, яка б додала довіри і до н‘юз-мейкерів, і до інформаційного ресурсу, що її оприлюднив.

«Сегодня проверил, как народ массово несет валюту в банки. Позвонил в три отделения банка Крещатик и спросил, можно ли приобрести 300 у.е., и мне ответили что валюты нет».

«Розв’язавши у ЗМІ шалений тиск на громадян, що мають доларові накопичення під матрацами, влада добилася свого – громадяни стали нібито більше нести, ніж купувати долари. Але цей перекіс не є об’єктивним, він скоріше штучний – просто громадянам не продають долари. Ось і все».

Втім, читачі не виключають незначне збільшення притоку доларів від населення до банків. Однак пояснюють це не страхом людей перед можливим запровадженням 10%-го валютного податку (на чому наполягає НБУ), а звичними для цієї пори сезонними чинниками: наближенням новорічно-різдв‘яних свят та збільшенням витрат на подорожі-подарунки.  Це щороку змушує українців діставати з-під подушки частину власного золото-валютного резерву і міняти його на гривню.   

Відтак, проаналізувавши лише один  розміщений на кількох веб-ресурсах «антидоларовий»  матеріал (з ознаками замовності) та реакцію читачів на нього, можемо в черговий раз констатувати, що люди навчилися розпізнавати інформаційні «заказухи» і правильно реагувати на них.

Очевидно також і те, що  «джинса» на підтримку гривні не підсилює її позицій, а навпаки, множить недовіру людей до національної валюти.  Як написав один із користувачів Фейсбуку, «прикро це усвідомлювати, але українська специфіка взаємин «влада-народ» є такою, що другий неодмінно мусить діяти всупереч рекомендаціям першої».  

Ольга Бурда, ІМІ