IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

9

56

3

15

Законопроект про роздержавлення ЗМІ, як результат компромісу

Після проведеного майже рік тому відкритого засідання Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, де майже було дано старт приватизації державних і комунальних друкованих видань, будь-які помітні рухи в напрямі роздержавлення припинилися. Тільки 5 липня цього року до Верховної Ради України, легітимність якої вже була під питанням, Кабінетом Міністрів було внесено проект закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Хоча відповідно до частини 1 статті 90 Регламенту Верховної Ради цей законопроект у ВР VI скликання вважатиметься знятим з розгляду і його доведеться заново вносити до парламенту, але проект досить цікавий і детально виписаний, тому очевидно саме він буде взятий ВР за основу майбутнього закону, якщо буде дано хід реформування друкованих медіа.

Законопроект доступний для ознайомлення на сайті Верховної Ради України (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30521). Доволі значна роль, яка відводиться в проекті Національній спілці журналістів України, та наявність певних гарантій для журналістів, в тому числі і специфічних, вказує на те, що внесений у ВР варіант проекту закону став компромісом між НСЖУ та Міністерством юстиції. Міністерство є головним розробником проектів нормативно-правових актів від Кабінету Міністрів, тому його роль зрозуміла, а лобіювання низки питань Спілкою журналістів пояснюється тим, що дуже значна частина її членів якраз і відчує на собі процес роздержавлення друкованих видань.

Національна спілка журналістів України очевидно братиме найактивнішу участь у впровадженні пілотного проекту з роздержавлення ЗМІ. Багато потенційних учасників пілотного проекту вже давно готові розпочати роздержавлення, проте без законодавчої бази, яка б його регулювала, ніхто не ризикує роздержавлюватися. Законопроект містить норму про підготовчий етап роздержавлення на якому реалізовуватиметься пілотний проект. Передбачається, що для участі в пілотному проекті редакція звертатиметься до НСЖУ з відповідним клопотанням, а та в свою чергу виходитиме з поданням на КМУ для затвердження переліку редакцій, що беруть участь в проекті. Чимало охочих редакцій вже зголосилося, але оскільки закон ще не прийнято, в інших редакцій також є можливість взяти участь в пілотному проекті.

Окремо прописані майнові питання. В проекті закону наявна норма про погашення засновниками протягом чотирьох місяців з дня набрання ним чинності всіх боргів із заробітної плати, обов’язкових платежів та інших фінансових зобов’язань згідно із законодавством. Стосовно майна редакції, то якщо її трудовий колектив вирішив узяти участь в реформуванні й засновник погодився передати видання йому, наступне майно передається безоплатно:

–                 майно, яке перебуває на балансі редакції або перебувало на ньому станом на 31 грудня 2005 року (вказана дата можливо буде ще скорегована, але якщо відповідне майно на момент набрання чинності даною нормою не буде під контролем засновника або редакції, а належатиме вже третій стороні, то зрозуміло, що передати реорганізованій редакції таке майно не вдасться);

–                 передане засновником у постійне користування редакції;

–                 придбане трудовим колективом редакції.

Передбачається безоплатне передання приміщень редакціям, на балансі яких перебували приміщення станом на 31 березня 2005 року. Якщо на час реформування редакції перебували в приміщенні державної або комунальної форми власності відповідно до договору оренди, ці приміщення передаються в оренду строком не менше ніж на 25 років за ставками для бюджетних організацій.

Також внесений проект містить норму про нарахування пенсії журналістам реформованих редакцій із застосуванням норми, методики та порядку нарахування пенсії державному службовцю, якщо ці журналісти досягли пенсійного віку та мають принаймні 20 років страхового стажу на посадах журналістів у державних і комунальних друкованих ЗМІ, стаж роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

У попередньому варіанті цього законопроекту, який оприлюднювався Міністерством юстиції, не було вищеназваних положень стосовно приміщень і майна редакцій, пілотного проекту з роздержавлення. Їх поява очевидно є результатом впливу самих журналістів і особливо НСЖУ. Окремі норми законопроекту можна оцінювати по різному, зокрема положення про особливі умови пенсійного забезпечення деяких категорій журналістів. Але сам законопроект у разі його схвалення в такому вигляді вже зараз може стати мінімальною правовою основою для роздержавлення друкованих ЗМІ. Крім питань узгодження даного законопроекту з нормами господарського, цивільного, податкового законодавства, які необхідно буде вирішити у ВР під час його розгляду, залишається ще одне принципове питання – як не допустити того, аби після приватизації журналісти друкованих видань знову не стали такими ж залежними від нового власника, «спонсора» чи іншого «благодійника видання», не писали «заказуху» вже на їх замовлення.  Зрозуміло, що така небезпека існує, але теперішня ситуація в державних і комунальних виданнях навряд чи покращиться, тому роздержавлення скоріш за все таки буде проводитися. Можна піти вже частково відомим нам шляхом, законодавчо зобов’язавши підписувати в реорганізованих редакціях редакційні статути і створювати редакційні ради. Але відповідна норма буде лише інструментом, яким журналісти можуть скористатися або ні, а це в свою чергу, як показує теперішня практика, багато в чому залежить від того, чи отримує свою зарплату журналіст офіційно, чи «в конверті».

Роман Головенко, Інститут масової інформації

Ще Поради для журналістів