Не заходити за червону стрічку, дотримуватися правила “золотої години”, не відвертати увагу рятувальників, керуватися нормами Кодексу цивільного захисту України та пам’ятати про етику й безпеку – такі основні рекомендації для медійників, які працюють на місцях надзвичайних ситуацій.
Детальніше ці поради та інші аспекти роботи на місцях надзвичайних подій журналісти із Запоріжжя обговорили з речницею Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області Юлією Баришевою 9 квітня. Зустріч організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Запоріжжя”.
П’ять рекомендацій для роботи журналістів
Речниця ДСНС в області Юлія Баришева закликала медійників співпрацювати з пресофіцерами. За її словами, саме вони координують роботу журналістів в епіцентрі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і добре знають алгоритми безпеки.
“Працюйте у зв’язці з пресофіцерами. Їхнє завдання – взяти вас за руку і привести до героїв, але тільки тоді, коли це не загрожує життю”, – наголосила вона.
Під час зустрічі спікерка поділилася рекомендаціями, які допоможуть журналістам працювати безпечно та налагодити якісну комунікацію.
Орієнтуйтеся на норми Кодексу цивільного захисту України
“Для нас, людей у формі, – це керівництво до дій. Для вас, як журналістів, – це джерело інформації. Для пересічного громадянина – це “біблія безпеки”, – наголосила Юлія Баришева.
У кодексі, додала вона, прописано правила роботи органів влади, екстрених служб і всієї системи цивільного захисту.
Не можна відвертати увагу рятувальників на місці надзвичайних ситуацій
Журналістам не рекомендують брати коментарі або інтерв’ю безпосередньо під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Це може завадити порятунку людей і призвести до травмування самого журналіста.
Рятувальник на місці події, за словами Юлії Баришевої, “заряджений рятувати, а не коментувати”. За її словами, прохання про “пару слів для інтерв’ю” під час ліквідації надзвичайних ситуацій може призвести до порушення техніки безпеки самим фахівцем або, що найстрашніше, до втрати часу, необхідного для порятунку чийогось життя.
Вона додала, що на кожній події визначаються відповідальні спікери або керівники ліквідації, які мають право надавати офіційні коментарі. У разі тривалих або резонансних подій для журналістів організовують підходи до преси.
Дотримуватися меж оточення
Заборонено заходити за червону стрічку: вона позначає безпечну зону для техніки та захищає від прихованих загроз, зокрема можливого обвалення пошкоджених конструкцій, а також для безперешкодної евакуації поранених.
“Стрічка не є інструментом цензури: обмеження доступу за стрічку – це не намагання приховати інформацію, а захід безпеки”, – говорить Юлія Баришева.
Перебування за стрічкою є передусім питанням особистої техніки безпеки журналіста, додала спікерка.
Якщо журналісту потрібно працювати ближче до місця події, варто звернутися до пресофіцера або відповідальної особи, яка не залучена безпосередньо до активної фази рятувальних робіт, перш ніж перетинати межу.
Дотримуватися етичних норм і безпеки
Заборонено знімати обличчя потерпілих у стані шоку та публікувати фото загиблих до офіційного підтвердження, щоб не завдавати психологічних травм родичам. Також важливо захищати персональні дані рятувальників.
Так, заборонено знімати обличчя співробітників, які, зокрема, прибули з окупованих територій, не зрадили присягу і продовжують працювати в підконтрольних Україні регіонах. Це необхідно для захисту їхніх родичів, які могли залишитися в окупації, від переслідувань чи полону.
Захист персональних даних рятувальників у контексті війни – це передусім захід безпеки для збереження життя й свободи самих співробітників та їхніх родин. Також розголошення даних рятувальників підвищує ризик їхнього цілеспрямованого викрадення або полону.
“Самі співробітники часто вагаються, чи можна їм з’являтися в кадрі, через загрозу для родини. Хоча дехто з часом погоджується на знімання, щоб зафіксувати історію війни для майбутніх поколінь, ризик залишається постійним фактором”, – розповіла речниця ДСНС у Запорізькій області.
Дотримуватися правила “золотої години”
Журналістам радять утримуватися від публікації фото й відео з місця обстрілів протягом години. За цей час ворог аналізує фото та відео з місць обстрілів до найдрібніших деталей та може коригувати удари.
Журналістам рекомендують завжди узгоджувати можливість знімання облич із пресофіцерами або самими рятувальниками, щоб не стати мимовільною причиною загрози для їхніх життів.
Однією із загроз є повторні атаки (double tap), спрямовані на рятувальників і журналістів, які прибувають на місце події. Ворог може коригувати вогонь у реальному часі, використовуючи стріми та матеріали журналістів для точного розрахунку адрес та збільшення деталей на фото чи відео.
Оприлюднення інформації раніше дозволеного терміну фактично “викликає вогонь на себе”. Саме тому критично важливо дотримуватися “золотої години” – правила витримки інформації протягом однієї години перед публікацією, зауважила Юлія Баришева.
Рятувальники працюють за протоколами безпеки: існують документи, які забороняють їм негайно виїжджати на місце події, якщо є реальна загроза повторних обстрілів. Водночас існують винятки задля порятунку: рятувальники можуть ризикувати життям і виїжджати під час загрози повторних ударів лише у випадках, коли під завалами є люди.
Прикладом є обстріл одного підприємства 8 січня, де фахівці працювали попри небезпеку нових влучань. Тому червона стрічка, про яку розповідала Юлія Баришева, є необхідним заходом, щоб журналісти не стали “потенційними жертвами” повторних ударів або обвалень конструкцій.
За даними речниці, під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Україні вже загинули 114 рятувальників, ще 430 отримали поранення. Значна частина цих випадків сталася саме через повторні атаки.
