Як розпізнавати фейки: добірка інструментів від Медіабази Миколаїв

Остерігайтеся маніпулятивних заголовків, перевіряйте давність публікацій та не нехтуйте зворотним пошуком зображень – такі поради отримали учасники тренінгу “Факт vs Фейк”, організованого Медіабазою Миколаїв. На ньому учасники дізналися про основні техніки викриття фейків та правила фактчекінгу. 

Захід пройшов у межах проєкту “Факт vs Фейк: медіаосвіта для журналістів”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми House of Europe. 

Спікерками стали журналістки редакції “МикВісті”: Аліса Мелік-Адамян, яка спеціалізується на темах воєнних злочинів і судових процесів, та Аліна Квітко, яка працює над політичними матеріалами.

Учасники почали розмову з того, як зберігати професійну стійкість в умовах інформаційної війни. Серед порад спікерок – чітко розмежовувати особистий та професійний простір, контролювати кількість контенту, який ви споживаєте, та розвивати культуру взаємної підтримки в команді. 

Захід відвідали студенти, журналісти та представники пресцентрів миколаївських установ. Фото: Олена Козубовська

Друга частина воркшопу була присвячена практичним навичкам фактчекінгу. Учасники працювали з інструментами для перевірки достовірності текстів, зображень та відео. Спікерки рекомендують використовувати такі застосунки:

• Google Lens / Google Об’єктив – мобільний застосунок, що дозволяє здійснювати зворотний пошук зображень прямо з камери або галереї смартфона;
• RevEye Reverse Image Search – розширення для браузера Chrome, що дає змогу здійснювати пошук зображень одночасно через декілька сервісів, таких як Google, Yandex, Bing тощо;
• Bing Image Search – альтернативна пошукова система з функцією зворотного пошуку зображень;
• Search by Image (для Chrome) – зручне розширення, яке дозволяє миттєво здійснити пошук схожих зображень через праву кнопку миші;
• inVID – набір інструментів для аналізу відео: розбивка на ключові кадри, перевірка метаданих, пошук зображень з відео тощо;
• Forensically – онлайн-інструмент для глибокого аналізу зображень, який допомагає виявити маніпуляції (наприклад, зміни в пікселях, редагування тощо).

У межах воркшопу учасниці мали вигадати фейки й довести їхню неправдивість. Фото: Олена Козубовська

Якщо після аналізу ви підозрюєте, що перед вами фейк, дотримуйтеся такого алгоритму: 

1. Проаналізуйте джерело публікації: з’ясуйте, наскільки воно надійне, чи вказано контакти, хто автор.
2. Перевірте заголовок: емоційно забарвлені чи сенсаційні заголовки часто є сигналом про маніпуляцію.
3. Знайдіть першоджерело інформації: відстежте, де вперше була опублікована новина або медіафайл.
4. Зіставте їх з іншими джерелами: перевірте, чи інші авторитетні медіа також повідомляють про це.
5. Перевірте дату публікації: іноді застарілу публікацію навмисно поширюють у новому контексті.
6. Збережіть докази: зробіть скриншоти або архівуйте сторінку, якщо є ризик її редагування або видалення.
7. Повідомте редакцію чи аудиторію: важливо звертати увагу читачів на те, що було поширено помилкову інформацію.

“Під час повномасштабної війни журналісти працюють під шаленим тиском – як інформаційним, так і емоційним. Тому дуже важливо мати інструменти, які допомагають розрізняти правду і фейк, не потрапляти в пастки дезінформації та залишатися професіоналом. Ми проводимо цей воркшоп, щоб підтримати наших колег і нагадати: якісна журналістика починається з перевіреної інформації”, – зазначила Анна Гакман, організаторка заходу.

Авторка: Анна Гакман, координаторка проєкту “Факт vs Фейк: медіаосвіта для журналістів”