Автоматизацію редакційних процесів можна розпочати без штатного програміста та складних технічних рішень. Для цього варто визначити завдання, які регулярно забирають час команди, навчитися правильно формулювати запити до штучного інтелекту та поступово впроваджувати інструменти в щоденну роботу.
Про це розповіла керівниця сумського медіа “Цукр” Альона Сергієнко 28 жовтня під час онлайн-тренінгу “Автоматизувати рутину: досвід команди медіа “Цукр” без штатного програміста”, який організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Хмельницький”.
За словами спікерки, команда “Цукру”, яка налічує 25 людей, використовує в щоденній роботі 39 сервісів. Значну частину процесів оптимізують за допомогою штучного інтелекту, зокрема Claude. Водночас остаточні рішення та відповідальність за результат залишаються за людьми.
Альона Сергієнко пояснила, що розподіл завдань між різними проєктами дозволяє уникнути плутанини, коли штучний інтелект намагається одночасно робити кілька різних задач.
“Кожну нову задачу рекомендую починати з нового чату. Якщо ви отримали кілька хороших результатів, із цього чату вже можна зробити окремий проєкт”, – порадила спікерка.
Ще одним із прикладів є автоматизація роботи із соціальними мережами. У “Цукрі” створили телеграм-бот, який допомагає формувати дайджести з матеріалів сайту. Підготовлений допис надходить SMM-фахівцю, який може відредагувати його та підтвердити публікацію.
Також у редакції розробили дашборд, який збирає коментарі з різних соціальних мереж в одному місці. Claude аналізує запитання читачів, за потреби звертається до матеріалів сайту та пропонує варіанти відповідей. Однак жоден коментар не публікується автоматично – його обов’язково перевіряє людина.
Автоматизацію використовують і для організаційної роботи. Наприклад, команда створила сервіс щоденного планування, який дозволяє працівникам бачити завдання колег, синхронізувати роботу та використовувати збережену інформацію під час оцінювання результатів.
Альона Сергієнко рекомендує насамперед оцінити, скільки часу команда витрачає на повторювані завдання. Навіть невеликі операції, які щодня займають 10–15 хвилин, упродовж року можуть перетворюватися на десятки робочих годин.
Для ефективного використання ШІ спікерка радить:
- Створювати окремі проєкти під конкретні завдання. Не варто змішувати редагування, фактчекінг, підготовку дописів та інші процеси в одному чаті.
- Надавати якісний контекст. Додавати до проєктів редакційні правила, приклади вдалих матеріалів, вимоги до структури та стилістики.
- Конкретизувати зауваження. Якщо результат не відповідає очікуванням, пояснювати, що саме потрібно змінити, а що варто зберегти.
- Просити ШІ ставити уточнювальні запитання. Це допомагає точніше сформулювати завдання та отримати корисніший результат.
- Передбачати перевірку інформації. В інструкціях до проєктів варто прямо забороняти вигадувати факти, цитати, прізвища, цифри й дослідження, а також вимагати позначати інформацію, яку потрібно додатково перевірити.
Попри значну кількість автоматизованих процесів, у “Цукрі” не передають ШІ повний контроль над редакційними процесами. Штучний інтелект може помилятися, вигадувати факти або дописувати цитати, яких не існує. Тому результати його роботи потребують контролю.
“На кожному етапі є людина. Ми не можемо віддати все на розсуд штучного інтелекту. Кінцева відповідальність усе одно залишається за людьми”, – наголосила Сергієнко.
Окремо вона звернула увагу на обережність у роботі з конфіденційною інформацією, особливо якщо кілька працівників мають доступ до спільного ШІ-акаунту.
За словами спікерки, не всі експерименти з автоматизацією виявились успішними. Частина створених інструментів не знайшла практичного застосування, інші потребують постійного вдосконалення. Однак це не привід відмовлятися від автоматизації.
Головна мета таких рішень не замінити журналістів чи редакторів, а звільнити їхній час від повторюваних операцій для творчої роботи, пошуку тем і підготовки якісних матеріалів.
Марія Турчина, комунікаційниця Медіабази Хмельницький
