Гумор, що розділяє людей за ознаками, вульгарний чи занадто пікантний, не варто використовувати в комунікаціях навколо бренду. Такими порадами поділилася копірайтерка в banda, авторка книжок Стаська Падалка під час вебінару, що провів для медійників регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Кропивницький”.
Не варто порушувати в гумористичному контенті теми смерті, медицини чи психічних станів, за словами спікерки.
“Гумор у 2026 році – це складно, бо дуже важко балансувати, щоб когось не образити, бути смішними й щоб бренд не “закенселили”. В Україні це зараз прям філігранна робота. Медіа можуть розглядати гумор як порушення читацьких сподівань, тобто робити все, щоб читач переживав радість і захват.
Смішний гумор має бути неочікуваним і максимально вибиватись із системи очікувань та координат читача. Але варто памʼятати, що гумору не має бути багато, особливо в брендових комунікаціях. Гумор – це додаткова спеція, додаючи яку варто враховувати контекст та умови споживача”, – розʼяснює Стаська Падалка.
Чим гумор допомагає брендам
Присутність гумору в комунікаціях брендів, і медіа зокрема, допомагає зробити звʼязок з аудиторією більш довірливим, дати полегшення і розрядити ситуацію, додала Стаська Падалка. Наприклад, виконати й мету з продажами, якщо така є.
Гумор також допомагає частково зняти напругу чи нейтралізувати негатив щодо бренду, за словами спікерки. Вона додала, що такий контент виокремлює бренд серед конкурентів і сприяє обізнаності аудиторії про нього.
Водночас гумор майже не впливає на розуміння бренду, його цінностей і продукту. Він не завжди веде до продажів чи очікуваних дій, адже читачі можуть просто скролити сторінки й сміятися з опублікованого контенту.
“Важливо памʼятати, що гумор швидко старіє, особливо мемний, тому доведеться шукати багато ідей і креативити, – додає спікерка. – Жарт може працювати проти бренду, якщо контекст аудиторії змушує її зчитувати жарти по-іншому. Бренд, що жартує, завжди ризикуватиме”.
Гумор у комунікаціях теж має бути спланованим і своєчасним, враховувати цінності медіа, цільову аудиторію, загальні стратегію комунікацій та тональність (tone of voice), зауважила спікерка.
Світлана Литвиненко, комунікаційниця Медіабази Кропивницький
