Як медіа побудувати логіку всередині грантової заявки й чому “покращити” – слово-табу: про це йшлося на онлайн-тренінгу регіонального хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Чернівці” “Мистецтво заявок: як описати свій проєкт, щоб у нього повірили”. До заходу долучилися журналісти, редактори та представники медіаорганізацій.
Спікерка – грант-менеджерка та консультантка з проєктного менеджменту Наталія Ганжа, яка супроводила понад 50 грантових проєктів, – поділилася ключовими секретами написання переконливих заявок. Вона наголосила, що для донора важливо не тільки те, що ви плануєте робити, а й те, як ви про це говорите. Ефективна заявка повинна мати бездоганну логіку та уникати “стоп-слів”, які можуть створити враження нечіткості або відсутності досвіду.
Основні уроки для медійників
1. Локальний досвід – це релевантний досвід
Одним з найпоширеніших викликів для невеликих регіональних медіа є підтвердження своєї спроможності реалізувати великий проєкт, якщо немає попереднього досвіду роботи з міжнародними донорами. Наталія Ганжа зазначила, що брак проєктів з міжнародними фондами не означає відсутність спроможності. Реалізація програм за кошти обласного чи міського бюджетів – вагомий аргумент, який доводить вашу відповідальність і здатність керувати ресурсами, що цінує будь-який донор.
2. “Покращити” – слово, яке закриває двері
Спілкуючись мовою донорів, потрібно бути максимально конкретним. Тренерка звернула увагу, що туманні формулювання (“покращити ситуацію”) створюють враження нечіткості, вони є надто загальними й невимірюваними. Натомість медіа мають використовувати чіткі формулювання, що вказують на конкретні результати: “збільшити охоплення на 20%”, “створити 15 аналітичних матеріалів” тощо.
3. Як виміряти непрямий вплив?
Часто медійні проєкти мають якісний, а не кількісний вплив (наприклад, підвищення медіаграмотності чи фінансової свідомості аудиторії). Якщо прямий фінансовий ефект (наприклад, “зекономлені кошти”) важко відстежити, донорам потрібен інший доказ успіху. Рекомендований інструмент – підсумкова анкета зворотного зв’язку, яка допомагає зафіксувати суб’єктивну оцінку змін та намірів аудиторії після взаємодії з медіапродуктом.
4. Штучний інтелект – помічник, а не автор
ШІ дедалі частіше стає інструментом, який активно використовують для виконання різних поточних завдань у редакціях. На питання, чи відштовхує донорів проєктна заявка, написана за допомогою ШІ, Наталія Ганжа відповідає: ШІ може бути корисним для структурування тексту та створення чорнових блоків, але кінцева заявка має відображати автентичність, глибину експертизи та унікальний емоційний зв’язок команди з проблемою. Жоден робот не зможе замінити справжню мотивацію та розуміння регіонального контексту.
5. Що зараз у пріоритетах донорів?
Розуміння актуальних пріоритетів донорів у світі є дуже важливим для ймовірності отримання того чи іншого гранту. Тематика заявок має резонувати з глобальними викликами. Серед головних фокусів: підтримка медіа під час війни, реінтеграція, стійкість, протидія дезінформації. Втім, важливо не просто підлаштовувати свої проєкти під ці напрями, але й не втрачати редакційної незалежності та актуальності для своєї аудиторії.
Тренінг Медіабази Чернівці показав: навіть невелика редакція може стати успішним грантоотримувачем, якщо мислить стратегічно, формулює конкретні результати й демонструє реальну спроможність. Дотримання цих порад допоможе медіаорганізаціям не лише отримати перший грант, а й побудувати довгострокові партнерства з донорами.
Комунікаційна менеджерка ГО “Має Сенс” Варвара Вербицька
