ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Правові поради. Знищення або пошкодження майна журналіста

25.09.2019, 13:00
Фото – ukrinform.ua
Фото – ukrinform.ua

Одним зі способів тиску на журналістів і засоби масової інформації є знищення майна, яке належить журналісту або його близьким. До 2015 року такі дії розглядалися як один з видів тиску на журналістів і фактично прирівнювалися до недопуску журналістів на місце події, перешкоджання зйомці та інших видів перешкоджання журналістській діяльності. Або ж узагалі не розглядалися як посягання на свободу слова і поширення інформації, кваліфікуючись як звичайний злочин проти майна. У 2015 році до Кримінального кодексу України була внесена спеціальна стаття, яка передбачає кримінальну відповідальність за знищення майна журналіста:

"Стаття 347-1. Умисне знищення або пошкодження майна журналіста

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років".

Під зазначені дії підпадає:

  • Знищення особистого майна журналіста (телефона, фотоапарата, автомобіля, квартири тощо) як тиск або помста за поширення певної інформації;
  • Знищення майна близьких родичів або членів сім’ї як тиск на журналіста або помста йому за його професійну діяльність.

Під дії, передбачені статтею 347-1 Кримінального кодексу України, не підпадає знищення майна редакції засобу масової інформації. Тобто якщо під час знімання сюжету зловмисник розбиває камеру телеканалу або ламає мікрофон, який перебуває на балансі студії, такі дії не мають підпадати під дію статті 347-1, а мають кваліфікуватись як один зі способів перешкоджання журналістській діяльності відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України. Інша справа, коли той самий мікрофон чи інша апаратура належать особисто журналісту.

Варто зазначити, що суди не завжди звертають увагу на питання, кому саме належить пошкоджена апаратура. Так, наприклад, у вироку від 21.09.2016 у справі № 295/1778/16-к Богунський районний суд м. Житомира зарахував до заподіяння шкоди майну журналіста не тільки пошкодження одягу, а також і пошкодження мікрофона, водночас у матеріалах справи не міститься відомостей про те, що мікрофон належить саме журналісту особисто, а не є майном редакції.

Іншою проблемою, з якою стикаються журналісти, що намагаються притягнути до відповідальності зловмисника за пошкодження майна, є неправильне тлумачення слідчими органами об’єкта посягання. Стаття 347-1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність незалежно від розміру завданої шкоди: головне, щоб це було майно журналіста. Бо ця стаття захищає право на свободу слова, право на поширення інформації, а не право приватної власності на майно. Проте слідчі органи часто кваліфікують знищення майна журналіста саме як умисне знищення або пошкодження чужого майна відповідно до статті 194 Кримінального кодексу України. Однак стаття 194 передбачає відповідальність тільки в разі, коли таке знищення чи пошкодження завдало шкоди у великому розмірі (більше ніж 480 250 гривень станом на 2019 рік). Відсутність доказів такої суми шкоди призводить до закриття кримінального провадження у справі. Наприклад, 6 лютого 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області розглянув скаргу журналіста на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Під час розгляду з’ясовано, що слідчий виніс постанову про закриття провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, у зв'язку з відсутністю складу такого правопорушення. Слідчий, встановивши відсутність великого розміру шкоди, завданої в кримінальному провадженні, виніс постанову про його закриття.

Окрім того, якщо слідчий кваліфікує пошкодження майна журналіста як звичайне пошкодження майна, обов’язковою слідчою дією буде проведення експертизи, яка визначає вартість майна і розмір заподіяної шкоди, що значно збільшує час досудового розслідування і може призвести до закриття кримінального провадження через закінчення передбачених законодавством строків.

Конкретні обставини в кожному випадку можуть бути різними. У будь-якому разі варто мати можливість отримати оперативну і фахову правову допомогу.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!