ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Правові поради. Захист журналістів у разі нападів і побиттів

20.09.2019, 10:53
Фото – ckp.in.ua
Фото – ckp.in.ua

Одним із зобов’язань України на шляху до демократичного суспільства є гарантування безпеки журналістів. Зокрема, Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи № 2035 (2015) "Захист безпеки журналістів та свобода медіа в Європі" зазначає:

"Коли в суспільстві страх та самоцензура витісняють свободу критикувати та розслідувати, демократія, безперечно, зменшується. Свобода та безпека журналістів є також нашою свободою та нашою безпекою".

Рекомендація CM/Rec(2016)4[1] Комітету міністрів державам-членам "Щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших працівників ЗМІ" визначає, зокрема: 

"Захист журналістів та інших представників ЗМІ й усунення безкарності осіб, які скоюють злочини проти них, є нагальними політичними завданнями для держав-членів Ради Європи, як це зазначено в Декларації Комітету міністрів про захист журналістики й безпеку журналістів та інших працівників ЗМІ".

Усі ці норми не залишилися порожніми словами: Україна для забезпечення захисту журналістів внесла зміни до Кримінального кодексу, внісши до нього статтю 345-1. Частина друга статті 345-1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за насильство щодо журналіста (або його близьких родичів чи членів сім’ї) у вигляді побоїв або легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень:

"2. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк".

Побоями, відповідно до статті 126 Кримінального кодексу України, є умисне завдавання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Тобто навіть ляпас, затискання руки, сильний поштовх, який завдав фізичного болю, вже підпадають під це визначення, і якщо їх скоєно проти журналіста, то це буде кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною другою статті 345-1. Навіть якщо синців чи подряпин не залишилося – сам факт завдавання фізичного болю журналісту у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків визнається українськими судами підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Наприклад, у вироку Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/27857/16-к від 31 жовтня 2017 року зазначається:

"В результаті протиправних дій ОСОБА_4, а саме нанесення численних ударів потерпілому ОСОБА_3, останньому було завдано фізичного болю, без спричинення при цьому тілесних ушкоджень". 

Суд визнав винним нападника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України і призначив йому покарання у виді трьох років обмеження волі. 

На відміну від побоїв, які не залишають слідів на тілі, легкі тілесні ушкодження вже мають підтверджуватися висновком медичної експертизи відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6. Зокрема, ознаками легких тілесних ушкоджень можуть бути синці, подряпини, незначні гематоми тощо. Наприклад, у судовому вироку, ухваленому 15 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі №755/19002/17 визначається:

"Так, 17.08.2015 приблизно о 12:00 під час виконання редакційного завдання ТОВ "Новий канал" щодо фіксування можливих порушень санітарного законодавства при наданні населенню перукарських послуг у перукарні "Хвилинка" за адресою м. Київ, вулиця Малишка журналістом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий канал" на підставі договору 387/2013-Й від 01.07.2013 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 було зроблено зауваження працівнику перукарні "Хвилинка" ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення нею норм санітарного законодавства та її професійних обов'язків при надані перукарських послуг в особі перукаря. На зроблені зауваження та вимогу пояснити причину таких дій ОСОБА_2 відреагувала неадекватно, заражаючись нецензурною лайкою в бік журналістки розпочала словесний конфлікт з останньою.

У свою чергу ОСОБА_2, реалізуючи свої злочині дії у вигляді опору ОСОБА_4 та усвідомлюючи, що остання є журналістом ТОВ "Новий канал" та перебуває під час виконання редакційного завдання, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, порушуючи професійну діяльність журналіста в особі ОСОБА_4, посягаючи на її здоров'я, свідомо допускаючи наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, умисно послідовно почала наносити численні удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_4, чим спричинила останній тілесні ушкодження:

Згідно з висновком експерта №2365 від 18.08.2015, при судово-медичній експертизі ОСОБА_4, 1984 р.н., виявлено: синці – по зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, у верхньо-зовнішньому квадранті лівої сідниці; садна – на лівій боковій поверхні шиї в верхній третині (два), в лівій надключичній ділянці, долонній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, на тилі правої кисті.

Вказані ушкодження спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитися 17.08.2015 та належать до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я)".

У цьому випадку суд визнав нападницю винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, та призначив їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

Тілесні ушкодження середньої тяжкості характеризуються відсутністю небезпеки для життя та постійних шкідливих наслідків у разі тривалого (більше ніж 21 день) розладу здоров'я та стійкої втрати працездатності менш як на одну третину (від 10 до 33%). Зокрема, в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2019 року в справі № 640/11629/19 про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту середні тілесні ушкодження потерпілого журналіста описуються так:

"Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 в групі з іншими особами, згідно з відповіддю Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова від 10.06.2019 за №01-30/1128, журналісту ОСОБА_3 заподіяно наступні тілесні ушкодження: геморагічний інсульт в лівій півкулі головного мозку з проривом крові в шлуночкові систему з правобічним геміпарезом, елементами моторної афазії, аневризма середньої мозкової артерії зліва, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, субдуральний крововилив на рівні конвекусу лівої лобної ділянки, множинні забої та садна голови, обличчя, кінцівок, гіпертонічна хвороба 3 ст., ризик дуже високий".

Варто звернути увагу, що Кримінальний кодекс України передбачає однакову кваліфікацію злочину незалежно від того, чи просто дали журналісту ляпаса, чи він унаслідок побоїв місяць вимушений був перебувати на лікарняному. Проте норма частини другої статті 345-1 Кримінального кодексу України передбачає достатньо широку "вилку" в покаранні. З огляду на положення Кримінального кодексу України суд, засуджуючи обвинуваченого і визначаючи йому міру покарання, враховує ступінь тяжкості завданих журналісту тілесних ушкоджень.

Розслідування злочинів проти журналістів досі залишаються незвичною справою для поліції і прокуратури, тому потерпілому журналісту варто розуміти, який саме злочин скоєно проти нього і чим він відрізняється від інших. У будь-якому разі варто мати можливість отримати правову допомогу.

Нагадаємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко і Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!