Правові поради. Погрози журналісту

Фото – wnep.com

Небезпека професії журналіста спостерігається в багатьох країнах, і ООН, Рада Європи та інші міжнародні організації закликають країн-учасниць зменшити цю небезпеку. Саме на реалізацію цих закликів, задля зменшення небезпеки роботи журналістів, у травні 2015 року до Кримінального кодексу України внесено статтю 345-1. У своїй частині першій ця стаття передбачає, що погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку з веденням законної професійної діяльності цього журналіста є кримінально караним правопорушенням.

Водночас законодавець не визначає, у якій саме формі можуть відбуватися погрози, яким способом, від кого. На відміну від загальної норми, визначеної у статті 129 Кримінального кодексу, погроза журналісту буде злочином, незалежно від того, чи були реальні підстави побоюватися вчинення цієї погрози.

Отже, під кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України, підпадають висловлення в будь-якій формі, зокрема завуальованій:

– погрози життю журналіста, тобто повідомлення типу "Я тебе вб’ю!", "Ти жити не будеш після цього!", "З тобою може трапитися смертельний нещасний випадок!" тощо;

– погрози здоров’ю журналіста, тобто повідомлення типу "Я тобі ноги поламаю!", "Все життя на милицях ходити будеш!", "Я тобі зуби виб’ю!" тощо;

– погрози майну журналіста, тобто повідомлення типу "Зараз камеру розіб’ю!", "Я тобі хату спалю!", "Капець твоїй машині!" тощо;

– погрози щодо близьких родичів журналіста чи членів сім’ї, тобто повідомлення типу "Твоя дитина може не повернутися зі школи!", "Твою дружину зґвалтують!", "Свого чоловіка будеш усе життя з ложечки годувати!" тощо. 

Важливо розуміти і пам’ятати, що зазначені вище погрози будуть кримінально караними злочинами лише в разі, якщо вони стосуються саме журналістської діяльності, тобто систематичної професійної діяльності, пов’язаної зі збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації для її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Згідно з приміткою до статті 345-1 Кримінального кодексу України, статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим ЗМІ, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

Законодавство України не містить кримінальної відповідальності за зазначені вище погрози, якщо вони вчинені щодо активістів, блогерів тощо, тобто осіб, які хоч і можуть поширювати інформацію, зокрема в мережі Інтернет, проте роблять це несистематично, для повідомлення про одну конкретну подію, а не на основі постійної професійної діяльності зі збирання, оброблення і поширення інформації на невизначене коло осіб.

Законодавство України також не вважатиме злочином погрози, які хоча й спрямовані на журналіста, проте мають під собою побутове підґрунтя і не стосуються залякування журналіста для припинення його професійної діяльності. 

Нагадаю, що погрози журналісту, передбачені частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України, призводять до покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Часто журналісти не повідомляють поліцію про випадки погроз щодо них, вважаючи що поліція все одно нічого не робитиме. Але це не так. Поліція приймає такі заяви і розслідує їх, проводить відповідні слідчі дії. Наприклад, 23 серпня 2019 року слідчий суддя у Львові надав тимчасовий доступ до документів, які містять інформацію про зв'язки абонента оператора мобільного зв`язку "Київстар" за певним номером: це кримінальне провадження триває за заявою журналіста за частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України. 2 серпня 2019 року суд у Харкові продовжив строк цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного в скоєнні тиску на журналіста і погроз йому у зв’язку з веденням професійної діяльності. Тобто кримінальні провадження, розпочаті за заявами журналістів через погрози на їхню адресу, поліція все ж таки здійснює.

Конкретні обставини щодо погроз можуть бути різними. У кожному разі варто мати можливість отримати правову допомогу. 

Нагадаємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].