ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

ПОРАДИ. Як журналістам адаптуватися до роботи в умовах пандемії Covid-19

24.04.2020, 12:34

У контексті суспільних і економічних змін, які вже відбуваються або чекають на нас у майбутньому, нинішня пандемія – унікальна ситуація: нічого схожого наше покоління не переживало. Але з погляду психології пандемія задіює цілком зрозумілі механізми. 

 

Як журналістам адаптуватися до роботи в умовах пандемії:

1. Дивитися на свою діяльність як на набір функцій

Дисоціація – потужний захисний механізм психіки, який автоматично вмикається під час потенційно травматичних ситуацій, але його спрощену версію можна "ввімкнути" свідомо. Під час дисоціації людина ніби "дивиться на все трохи збоку, як уві сні або в кіно", не пропускає подій безпосередньо через себе. Можна повторювати собі ось такий текст: "Це просто професійна функція – накопичувати інформацію, аналізувати, передавати далі. У таких умовах нормально не відчувати глибокої емпатії й не заглиблюватись у кожну історію, яку я чую чи описую, не витрачати на це ресурсів. Зараз час ставитися до роботи як до списку завдань". 

Словом, краще залишити емпатію та співчуття для найближчих друзів, родичів і колег, на роботі ж просто виконувати завдання за списком, закреслюючи його пункти, – без емоційного заглиблення.

2. Робити перерви й працювати меншими змінами

Якщо є така можливість, слід якнайчастіше робити перерви й відпочивати. Навіть якщо неможливо зменшити загальний обсяг роботи, може, вдасться поділити його на менші частини. У перерві між ними варто повністю відімкнутися від роботи та новин. Не варто перечитувати соціальні мережі чи перевіряти пошту, йдеться радше про медитацію, фізичну активність, можна просто посидіти в тиші й зробити вправу на розслаблення м’язів чи нормалізувати дихання.

3. Знайти групу підтримки всередині спільноти

Це необов’язково має бути регулярна офіційна група підтримки, радше чат або відеозустрічі для колег, де можна поскаржитися, поділитися проблемами, виговоритися. Своєрідна "група зливу емоцій", яка дає безпечний простір для висловлення почуттів у колі доброзичливо налаштованих людей, що здатні зрозуміти всі нюанси професійних складнощів.

4. Пам'ятати, що карантин та криза – не назавжди

Просто нагадувати собі, що навіть найнеприємніші речі рано чи пізно минають і ми обов'язково адаптуємося та знайдемо вихід. 

Антон Федорець, к. психол. н., гештальт-психотерапевт, співзасновник платформи онлайн-психотерапії Treatfield

Олена Гапак, авторка, перекладачка

Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!