ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Експертки для медіа: як стати видимою, покращити комунікацію та бути публічною

21.08.2020, 10:18
Фото – рartsyshark.com
Фото – рartsyshark.com

Коли журналістів питають, чому у ваших ЗМІ так мало спікерок / спеціалісток / експерток, коментарі в яких ви берете до матеріалів, вам (майже 100%) скажуть: а де ми їх візьмемо, якщо ті посадовці чи спеціалісти, які мають чи уповноважені коментувати ту чи іншу ситуацію, чоловіки? Щодо органів влади, то тут справді "харчами не поперебираєш": кого визначили коментувати, той це і робитиме, якщо в управлінні чи департаменті керівнИК – то матимете коментар від чоловіка.

Щодо громадських організацій, то ситуація інша. Тут у медіа є можливість для маневру і пошуку гендерного балансу. Одночасно представниці чи керівниці громадських організацій, лідерки громадських думок, активістки, блогерки можуть значно розширити експертне коло для самих редакцій, адже багато журналістів скаржаться саме на те, що їхні коментатори зазвичай одні й ті самі, а самим мас-медіа не вистачає кваліфікованих і водночас незаангажованих спікерок / спікерів. Словом, одні потребують. Інші це вже мають.

Поряд з цим у ЗМІ є ще одна потреба – наповнюваність своїх сайтів і видань. І якщо в газет (повірте, такі ще є, вони виходять і навіть упевнено тримаються на плаву) існує обмеження площі, а рекламний відділ почасти в більшій шані, ніж якась там "інформація" про "якийсь там захід", то із сайтами такого немає: тут додаткові новини чи статті тільки вітаються. І знову: одні потребують, інші вже мають купу інформприводів, які за критеріями актуальність / вчасність / наближеність мають повне право стати новинами. Але ця комунікація, яка б привела в ЗМІ більше експерток чи коментаторок, частенько відбувається зі скрипом. Хоча, здалося б, зацікавленості обох сторін більш ніж досить.

Щоб краще зрозуміти, як відбувається комунікація зі ЗМІ в лідерок двох абсолютно полярних за діяльністю вінницьких громадських організацій, запитала в них самих. А також поцікавилася в редакторки вінницького сайту, про що б вона написала.

Голова правління ГО "Філософія Серця" Юлія Грига (моніторинг закупівель) 

– Як часто до вас як до експертки звертаються медіа?

– Медіа звертаються дуже рідко. З інтернет-видань це були тільки "20 хвилин", бо переважно вони пишуть про закупівлі (з того, що я знаю). Періодично запрошують на Суспільне радіо. Іноді використовують цитати з постів у фейсбуку.

– Як загалом складається комунікація з медіа?

– З медійниками, які працюють на обласному рівні, комунікація дуже непогана, а от з міськими – взагалі відсутня. Мабуть, через незручні питання, які періодично порушую у своїх матеріалах.

– Що потрібно, щоб ця комунікація була успішною? Від чого чи від кого це залежить?

– На мою думку, комунікація буде успішною, коли буде "дооцінена" фахова думка. Якщо зовсім чесно, іноді матеріали, які я бачу щодо закупівель, не витримують жодної критики. І ми живемо в такий час, коли чи не кожен активіст вважає себе журналістом, а журналіст – експертом в усіх сферах. Тому маємо, що маємо.

Директорка Центру реабілітації "Гармонія", членкиня правління ГО "Гармонія" Олена Чорнобривенко 

– Як часто до вашої організації звертаються медіа?

– Буває по-різному. Зазвичай, коли ми робимо якісь загальні заходи, ми це висвітлюємо. Тоді до нас звертаються медіа, вони самі пропонують. Або ж ми розкидаємо пресанонси, коли в нас відбувається щось одноденне, коли ми не можемо висвітлити захід з допомогою наших партнерів.

– Чи звертаються з іншого профілю, а не тільки за тією спрямованістю, якою ви займаєтеся?

– Звертаються. У нас є дві структури – комунальний заклад "Центр реабілітації" і громадська організація, ми залучені до різних робочих груп. Наприклад, створення доступності – прокоментувати якусь ситуацію. Про активний спосіб життя, про навчання. Адже інклюзія – це не тільки люди з інвалідністю. Інклюзія – це коли всім (і людям з інвалідністю, і людям похилого віку, і мамам з дітьми) комфортно брати участь у житті міста.  Тому так, звертаються по коментарі. Щодо людей з інвалідністю звертаються набагато частіше. Якщо у відсотках, то це десь 20 на 80.  

– Як у вас загалом складається комунікація з медіа?

– Загалом я безмежно вдячна всім медіа, з якими ми працюємо. Часто про проблеми з медіа інші розповідають, що, мовляв, ми хотіли донести одну думку, а вони нам показали інше. У нас усе максимально правильно. Так, можуть бути неточності в прізвищах, але зазвичай нашу ідею, наш посил передають правильно. Тому я безмежно вдячна і надзвичайно щаслива, що ми можемо співпрацювати й у нас немає такого. У нас гарна співпраця. Чому? Тому що в нас хороші люди (сміється. – Авт.). І діяльність така, неполітична, тому ми можемо собі дозволити вільно говорити, не боячись, що хтось проти когось. Чому передають правильно? Мабуть, ще й тому, що хочуть почути й передати правильно.

– Що потрібно, щоб комунікація з медіа була успішною? Від чого чи від кого це залежить?

– Це взаємоповага. Коли ми запрошуємо ЗМІ, щоб ми правильно підготували матеріал, готували пресрелізи, пресанонси, ще щось, давали пост… Так ЗМІ простіше працювати. Навіть якщо в нас у релізі описано ціль та завдання, то люди вже можуть зрозуміти, чи це наразі, чи це в ту категорію, чи це в ту рубрику.

Редакторка сайту "Вінниця.info" Анна Гаращук 

– Якщо до тебе звертається якась ГО чи активісти з проханням про висвітлення їхнього заходу чи проєкту, що саме ти підтримаєш і напишеш про це?

– Підтримаю соціальні та молодіжні ініціативи, проєкти культури, інфраструктури, доступності… Тобто заходи та проєкти, які спрямовані на розвиток суспільства.

– Які основні поради ти дала б активісткам і ГО щодо налагодження комунікації зі ЗМІ?

– Бути відкритими, на зв’язку для комунікації. І чесними.

– На яких експерток, активісток, представників ГО ти звертаєш увагу, залучаєш їхні коментарі для створення матеріалу?

– Звертаю увагу на думки всіх активних громадян. Коментарі залучаю за тематикою за необхідності.

Як бачимо, крім взаємних "натяків" чи зауважень, усе ж є і точки дотику, і зацікавленість, і перетин інтересів як з боку ГО, експерток, так і з боку ЗМІ.

Якось до нашої редакції газети "Місто" дуже наполегливою ходою зайшла жінка, як виявилося, засновниця однієї громадської організації. Як дослівно відбувалася розмова вже не пам’ятаю, але випалила вона таке: "От що мені зробити, що ви зрештою хочете, щоб прийшли й написали про наш захід! Шлю запрошення, шлю! Думаю, зайду хоч подивлюся, хто це ви такі!"

Ця громадська організація серед іншого щорічно проводить захід на підтримку дітей із соціально незахищених верств населення (сироти, позбавлені батьківського піклування). І я справді отримувала від них кілька запрошень на їхні заходи й акції. Але. Акції ГО самі по собі мене як журналістку не цікавили. Мені потрібна була історія, бо газетну площу витрачати для галочки для ГО про проведений захід я не маю права. І цю історію, яку я шукала, згодом я побачила в іншому заході цієї ГО: вийшов матеріал, у якому був, звісно, коментар засновниці цієї організації. Так працюють багато медіа: їм не важливо, що експертки / активістка / громадська діячка провела захід, медіа шукають історії, цікаві, важливі й актуальні інформприводи. У вас своя робота, у медіа – своя, але точки перетину інтересів завжди можна знайти.

Кілька порад, як зробити співпрацю з медіа ефективнішою або і взагалі почати

  1. Оновлюйте свою інформацію в соцмережах. Створити сторінку – це вже наче 2+2. Хай вона буде жива, якщо щось відбулося, планується, змінилося чи потребує уточнення – інформуйте про це й уточнюйте. Знайте: у будь-який момент ваше повідомлення на сторінці в соцмережі може стати новиною для інформаційних ресурсів. І про цю новину можете дізнатися вже тоді, коли вона вийшла. Тож, щоб ваша інформація про вас чи вашу діяльність була точною, стежте за цим.
  2. Повідомляйте не тільки про свою діяльність чи діяльність вашої організації. Реагуйте на важливі події. Напишіть пост, висловіть своє бачення ситуації. Це втримуватиме вас в інформпросторі. Коментуйте повідомлення ЗМІ, де порушуються теми, дотичні до вашої  діяльності, або ж ви маєте, що сказати з цього приводу, наприклад власний досвід. Підтримуйте, заперечуйте, доповнюйте – але не проходьте повз.
  3. Зворотний зв’язок від вас дуже важливий для медіа: ставте вподобайки, тегайте медійників і саме медіа, репостіть повідомлення, де ви є. Купіть з десяток газет, якщо це в друкованому ЗМІ. Медіа мають відчути, що їхня співпраця з вами збільшує аудиторію. І в такому разі зацікавленість у цій співпраці зростає в рази з боку самого медіа.
  4. Якщо медіа припустилися неточності – її можна виправити.  
  5. Оперативність і комунікабельність. Вона потрібна не тільки ЗМІ, а й вам. Будьте на зв’язку і готові дати коментар у будь-який момент. Повірте, вночі вам зателефонують тільки в разі якогось над-над НП. Заодно і ви дізнаєтеся, що сталося.
  6. Говоріть і коментуйте саме те, що ви хочете чи маєте сказати й що вважаєте за потрібне. Не чекайте, що вас запитають (не запитають: така реальність, її можна обговорювати, на це можна нарікати, але працювати нам доводиться саме з цим фактом). Не ховайте головну думку в кінець вашого коментаря, ставте її на початок.  
  7. Якщо у вас проєкт – знайдіть "добровольця", який відповідатиме за інформування і співпрацю з медіа. Якщо це ви самі, будьте готові, що це займає купу часу. Утім, немає відповідального – фронт роботи просяде. Перевірено.
  8. Позиціюйте себе як фахівчиню. Ви – директорКА, активістКА, блогерКА, експертКА. Як себе назвете – так вас і підпишуть у медіа. Мої знайомі активісти, з якими були в одній робочій групі, коли ставили підписи під протоколами з переліком прізвищ і посад, поряд з моїм завжди виправляли: вона не редактор, а редакторКА. Бо я сама так виправляла свою посаду. Ще одне: не думайте, що, коли у вас бере коментар журналістКА, вона обов’язково вживатиме фемінітиви. У нас у газеті, наприклад, найсуворішим наглядачем за фемінитивами є коректор Микола Григорович.
  9. Ваша поява в медіа – лише частина вашої публічності. Хочете бути публічними – починайте, пробуйте і знайте, що одного рецепта успіху не існує. Просто почніть це робити. І якщо ви зараз це читаєте, то авторка цього матеріалу – приклад такої спроби.
  10. Якщо про вас пишуть не всі ЗМІ – не перейматися. Медіа мають різну спрямованість, різну тематику і свою аудиторію. І ваші інформаційні партнери обов’язково знайдуться. Не думайте, що коли вас багато і ви в усіх медіа – це добре, маслом тільки кашу не зіпсуєш.

Головна редакторка газети "Місто" Ірина Жук

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!