ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Чи платитимуть колективи редакцій за їхнє роздержавлення?

20.08.2007, 01:43
Така постановка питання може здатися дивною зважаючи на те, що до Верховної Ради внесено законопроект «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який серед іншого передбачає можливість безоплатної передачі майна редакції господарському товариству, утвореному її трудовим колективом. Але формально це означає перехід прав власності від одного суб’єкта до іншого. Невже податкову інспекцію не цікавитиме такий правочин?

Із самим проектом закону можна ознайомитися на сайті Національної спілки журналістів за адресою: http://nsju.org/reform/docs/pr-zu-190607.doc. Поки даний проект не став законом його необхідно обговорити, щоб максимально усунути прогалини, які можуть закрастися в нього і спричинити проблеми при практичній реалізації реформи друкованих ЗМІ. В даній публікації спробуємо розглянути проблемні питання щодо майна реформованих редакцій державних і комунальних друкованих видань.

Частина перша статті 9 проекту закону передбачає можливість утворення членами трудового колективу редакції господарського товариства. Частиною 2 тієї ж статті законопроекту пропонується врегулювати питання передачі майна наступним чином: «У процесі реформування майно, яке перебуває та/або станом на 31 грудня 2005 року перебувало на балансі редакції, майно, надане редакції засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації у постійне користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції, передається зазначеному господарському товариству безоплатно за умови забезпечення функціонування та збереження тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації».

Якщо схема реформування буде йти точно за буквою відповідних положень, то спочатку має бути створене господарське товариство. Питання створення господарських товариств розглядалися в попередній статті (Проблеми корпоратизації редакцій друкованих ЗМІ). Невідомо скільки трудових колективів наважаться створити товариства з додатковою відповідальністю або повні чи командитні товариства, ризикуючи своїм власним (не переданим товариству) майном. Для створення товариства з обмеженою відповідальністю необхідно сформувати статутний капітал не менше ста мінімальних зарплат, що зараз уже виливається в суму більш 40 000 грн., а для акціонерного товариства статутний капітал «потягне» більш як на півмільйона. Принаймні для ТзОВ статутний капітал сформувати реально, якщо працівники редакції скинуться по 2-4 тис. грн. з кожного. 

Після утворення товариства йому безоплатно передається вищеперелічене майно. Законопроект про реформування друкованих ЗМІ ніяких податкових пільг не передбачає. А відповідно до п. 4.1.6. ч. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. до валового доходу включається вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку (ч. 1.6. ст. 1 того ж Закону визначає товари як матеріальні та нематеріальні  активи, чим фактично і є майно редакції). Можна нагадати, що ставка податку згідно з частиною 10.1. статті 10 складає 25 відсотків до об'єкта оподаткування, тобто прибутку,  який  визначається шляхом зменшення суми валового доходу на суму валових  витрат та суму амортизаційних відрахувань. Немало, чи не так?

Можна засумніватись, чи таке роздержавлення взагалі оподатковується, бо воно фактично є приватизацією. Зараз звичайним способом приватизації є укладення договору купівлі-продажу, тобто майно передається не безплатно. Раніше також мала місце приватизація через приватизаційні папери, але по-перше, ст.4 Закону України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р. передбачає сплату державного мита за обмін приватизаційних паперів на паї, акції, інші свідоцтва про право власності на придбані об'єкти, а по-друге, через приватизаційні папери надавалось право на безоплатне одержання  у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду абсолютно всім громадянам України, а в нашому випадку безоплатно отримує майно юридична особа, що представляє лише певну категорію громадян – членів трудових колективів редакцій. Тобто роздержавлення ЗМІ має мало спільного як з «поголовною» приватизацією для бідних у 90-их роках, так і з теперішньою приватизацією для грошовитих через купівлю-продаж.

Інша схема реформування – передача майна членам трудових колективів редакцій як фізичним особам. Дана схема не збігається з буквальним трактуванням законопроекту про реформування, але формулювання законопроекту ще є час змінити. Схема може виглядати як просто передача відповідного майна членам трудового колективу, які повинні внести майно в статутний капітал утворюваного ними господарського товариства (схема  малоймовірна), або як передання майна прямо в статутний капітал господарського товариства з державної або комунальної власності, коли члени трудового колективу видання виступатимуть як вигодонабувачі за такою операцією. Таку операцію можна розглядати як дарування, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р передбачає ставку податку при отриманні фізичною особою певного майна в дар – 5 відсотків отриманого (див. ст. 14, п.13.2.2 ч. 13.2. ст. 13, ч.7.2. ст.7 останнього Закону). Якщо ж податкова не погодиться розглядати відповідну безоплатну передачу майна як дар, тоді ставка складе всі 15 відсотків.

Усі описані вище варіанти мабуть не дуже радують працівників державних і комунальних друкованих видань, зарплата яких не дотягує і до 1000 грн. Бувають випадки, коли працівники за власний рахунок купують необхідне майно для редакцій, яке потім приймається на баланс редакції. Перспектива платити податок може взагалі відбити в багатьох охоту брати участь в реформуванні свого ЗМІ. Тому при доопрацюванні законопроекту необхідно передбачити звільнення від оподаткування операцій по безоплатній передачі майна господарським товариствам. Адже саме роздержавлення буде неабияким випробуванням для більшості реформованих редакцій, а частина з них просто збанкрутує, що, на жаль, є закономірним. Не варто їх «добивати» додатковим податковим навантаженням.

 

Роман Головенко, Інститут масово інформації

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!