Позов рівненського судді на 200 тис грн до журналістів розглядатимуть повторно (оновлено)
12 липня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) прийняв ухвалу, якою позов рівненського судді Олександра Тимощука до журналістів про спростування і вимогу в 200 тисяч гривень компенсації моральної шкоди відправив на повторний розгляд. Відповідна ухвала оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Програвши дві попередні інстанції у цій справі, Олександр Тимощук подав касацію. ВССУ прийняв ухвалу щодо цієї справи, без урахування думки відповідачів, повідомляє представниця ІМІ у Рівненській області.
Як повідомляв ІМІ, у лютому 2015 року суддя Рівненського міського суду Олександр Тимощук подав позов про захист честі і гідности, відшкодування моральної шкоди проти низки місцевих ЗМІ, які опублікували матеріали про нього.
У своїй позовній заяві суддя вимагав спростувати інформацію, оприлюднену журналісткою інтернет-видання “Голосно” Вікторією Мамотюк та юристкою Ліаною Диновською, яка звинуватила суддю Тимощука у привласнені правовстановлюючих документів на квартироволодіння її довірительки. Суддя вимагав від відповідачів (власника веб-сайту “ВСЕ” Олексія Кривошеєва, журналістки Вікторії Мамотюк, рівненського тижневика “Льонокомбінат”, Рівненського об’єднання “Агентство “Рівнеінформ” та рівнянки Ліани Диновської) 200 тисяч гривень солідарно за “вчинену моральну шкоду”.
Суддя Олександр Тимощук стверджував, що журналістка, перебуваючи у змові з юристом Ліаною Диновською, публікувала завідомо неправдиві та наклепницькі матеріали. У свою чергу, Мамотюк зазначала, що в її матеріалах немає жодних оціночних суджень та власних висновків щодо судді.
5 липня 2016 року Рівнeнський районний суд відмовив у задоволенні вимог Олександра Тимощука.
23 грудня 2016 року Апеляційний суд Рівненської області повністю відмовив у задоволенні апеляційної скарги Олександру Тимощуку і рішення першої судової інстанції залишив без змін.
Однак суддя подав касаційну скаргу. І Вищий спеціалізований суд вирішив, що “вимогам закону судові рішення повністю не відповідають”.
“Суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам позивача щодо поширеної інформації, незважаючи на те, що позивачем було надано докази на спростування опублікованої інформації, зокрема: судові рішення ...; матеріали справи за скаргою ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого відділу прокуратури … про закриття кримінального провадження; постанова старшого слідчого ... року про закриття кримінального провадження...; матеріали цивільної справи за позовом ... про визнання частини квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя…” – йдеться у судовій ухвалі Вищого спеціалізованого суду від 12 липня.
“Суди - гаранти правосуддя, їх роль є ключовою в державі, заснованій на верховенстві закону. Тому вони повинні користуватися довірою громадськості і відповідно бути захищені від нічим не обґрунтованих нападок, особливо маючи на увазі ту обставину, що на суддях лежить обов'язок стриманості, який заважає їм відповісти на критику”, – посилається в ухвалі суд на практику Європейського суду з прав людини щодо допустимої критики судді.
Тому суд прийняв ухвалу, якою скасував рішення Рівненського районного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2016 року, і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Одна з відповідачок, журналістка Вікторія Мамотюк обурилася, заявивши, що випадково дізналася про те, що суддя подав касаційну скаргу, вже після остаточної ухвали суду.
“Я навіть не знала і жодна із сторін не знали про розгляд справи, – розповіла Вікторія Мамотюк представниці ІМІ в Рівненській області. – Дізналася із сайту судової влади. Ми були позбавлені права надавати заперечення. Окрім того, я не знаю що він написав у касації та які надав докази. Можливо, вибіркові та на свою користь. Дізналася про ухвалу зателефонувавши до прес-служби ВССУ”.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний звертає увагу, що відповідно до ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, одержавши касаційну скаргу, протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Про це постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.
“У цьому випадку, виходячи зі слів журналістів, їх як сторону у справі не було повідомлено належним чином та відповідно вимогам вищевказаної статті”, – констатував юрист.
Максим Ратушний пояснює, що відповідно до законодавства касаційна ухвала оскарженню не підлягає, тому є можливим доказування своєї позиції знову через першу інстанцію з вказанням процесуальних проблем, які були допущені на стадії касації. Також юрист не бачить підстав для звернення до Верховного суду України, а для звернення до ЄСПЛ очевидно не вичерпані всі національні ресурси, оскільки справу відправлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
“Нехай буде так, – зазначила Вікторія Мамотюк. – Вирішила, що готова до нової боротьби. Не стану оскаржувати чи реагувати на це беззаконня. Переконана, що виграю суд. Якби ВССУ прийняв своє рішення - зверталася б у суд з прав людини, але якщо так, то готова піти по новому колу”.
У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердили для ІМІ, що розгляд справи відбувався без участі сторін. Однак на уточнююче питання, чи були поінформовані відповідачі, що така справа взагалі розглядається у суді – сказали писати запит.Help us be even more cool!