Журналісти поскаржились, що їм відмовляли в доступі до інформації про судовий розгляд

Журналіст інтернет-видання “Інсайдер” Артур Пріхно повідомив, що в Печерському райсуді Києва йому та ще одній журналістці відмовляли 13 березня в доступі до інформації. Про це він повідомив ІМІ.

За його словами, він із власних джерел дізнався, що вчора мало бути судове засідання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному в організації вбивства активіста й учасника бойових дій на Донбасі Віталія “Сармата” Олешка.

Проте на яку годину призначено засідання, йому було невідомо. Тому він вирушив до суду і намагався там дізнатися цю інформацію, але ні канцелярія, ні прес-служба, ні суддя не повідомляли йому.

“Ми прийшли з 11-ї години туди, там було декілька журналістів. Я зайшов до кабінету судді, де сидять помічники, секретарі. Хотів поцікавитися, в якому залі і на яку годину засідання. З іншого кабінету вийшла суддя і почала дуже емоційно говорити, що, мовляв, у неї не вперше питають, що в неї немає часу поїсти, що у неї багато справ і що вона не знає, буде розгляд чи ні”, – розповів журналіст.

Також про це саме суддю запитала інша журналістка, що зайшла слідом за Артуром.

Не отримавши відповіді, журналісти ще деякий час намагалися дізнатись інформацію в прес-службі, канцелярії. Але, додав Пріхно, їх відправляли до вищезгаданої судді. Пізніше суддя вийшла і повідомила про дату і час засідання.

Журналістка, яка попросила її не називати, повідомила ІМІ, що їй також відмовляли в наданні інформації.

“Ми зайшли запитати з журналістом Артуром до Григоренко, о котрій буде судове засідання. Вона сказала, що не знає коли, бо хоче їсти. Запитала, хто нам сказав про засідання. Я відповіла, що знаємо від журналістів. Вона сказала: “Сделай лицо попроще и не хами мне”. Я їй відповіла, що не хамлю їй, а спокійно з нею розмовляю. Вона почала кричати. Сказала о 14:00, що через дві години буде відомо, коли відбудеться засідання. Потім повісили листок А4: “Суддя у нарадчій кімнаті. Не заходити”. О 15:00 суддя сказала, що засідання перенесли на завтра на 17:15, залу засідань не повідомила”, – розповіла журналістка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в цьому випадку є ознаки порушення вимог гласності судового процесу з боку судді у суспільно значущій кримінальній справі.

Він навів частину першу статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою: “Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом”.

Частина друга статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначає, що “інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом”.

“Під встановленими законом випадками маються на увазі такі випадки, коли розголошення інформації може призвести до реальної шкоди правосуддю, наприклад розкрити інформацію про захищених свідків, розкрити таємницю усиновлення тощо. Такі випадки жорстко регламентовані законодавством, і втаємничення інформації за такими випадками відбувається за передбаченою законом процедурою. Таким чином, у даному випадку є ознаки порушення вимог гласності судового процесу з боку судді по суспільно значущій кримінальній справі”, – зауважив юрист.

Також Алі Сафаров нагадав, що, відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про інформацію”, “забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень”. Порушення цих вимог, за його словами, спричиняють відповідальність, передбачену законодавством України, аж до кримінальної відповідальності винних осіб.