Журналістка Poltavske TV отримала від "Полтавагазу" відмову на запит

У Полтаві журналістка Poltavske TV Діана Страшко отримала від ПАТ “Полтавагаз” відмову в наданні інформації на запит. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

У запиті журналістка просила обґрунтувати ситуацію щодо пошкодження пломби газового лічильника в одному з будинків міста, але отримала відмову.

“Я робила сюжет про те, що жінку звинуватив “Полтавагаз” у тому, що вона порушила пломбу лічильника. Просила коментарі у “Полтавагазу”, але там відмовилися їх надати, сказали писати запит. Я написала. Мені прийшла відмова: мовляв, це персональна інформація”, – розповіла Діана Страшко.

У відмові, яку отримала журналістка, зазначено: "ПАТ “Полтавагаз” не має правових підстав для задоволення запиту, так як запитувана інформація не відноситься до публічної”.

За словами журналістки, редакція готує сюжет про ситуацію, а також писатиме в поліцію заяву та звертатиметься до Уповноваженого з прав людини.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що надіслана відповідь є неправомірною відмовою журналісту у доступі до публічної інформації.

Він навін Закон України “Про доступ до публічної інформації”, у якому чітко виписана процедура, в яких саме випадках і як саме можна відмовити в доступі до публічної інформації. Відповідно до частини другої статті 22 зазначеного Закону відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. У разі відмови в задоволенні запиту така відмова відповідно до частини четвертої зазначеного Закону має містити мотивовану підставу відмови. Пленум ВАСУ в своїй Постанові від 29.09.2016  № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” спеціально звертає увагу, що мотивація має відбуватись із застосуванням “трискладового тесту”:

“Аналіз вказаних положень законів свідчить, що розпорядник повинен застосовувати “трискладовий тест” - вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, - з урахуванням особливостей вищевказаних положень. Застосування “трискладового тесту” в такому разі повинно здійснюватись таким чином:

1) встановлення відповідності обмеження доступу до запитуваної конфіденційної інформації одному із захищених інтересів (у справах щодо надання конфіденційної інформації, як правило, такими інтересами є захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно);

2) встановлення можливості завдання істотної шкоди цим інтересам;

3) порівняння цієї потенційної шкоди з правом громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Якщо ця шкода не переважає суспільний інтерес в доступі до інформації, то конфіденційна інформація може бути розголошена і доступ до неї не може бути обмежений.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини”.

“Неправомірна відмова у задоволенні запиту журналіста на доступ до публічної інформації тягне за собою відповідальність винних осіб аж до кримінальної відповідальності відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України”, - зауважив Алі Сафаров.