Журналістів можуть зобов’язати щоразу брати дозвіл у людей, яких вони знімають у громадських місцях

Фото – pixabay.com

Законопроєкт №5628 "Про захист персональних даних", який був зареєстрований у Верховній Раді в черні 2021 року, передбачає, що, коли людину фотографують, записують на відео чи аудіо на вулиці або на публічних заходах, її слід поінформувати про це, щоб вона могла заперечити.

Про це йдеться в статті юриста, заступника директора ЦЕДЕМ, члена Незалежної медійної ради Ігоря Розкладая, повідомляє “Детектор медіа”.

"Це дещо змінює звичну картину зі статті 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини. Тепер обов’язково питати: "Чи ви дозволяєте?", перш ніж фотографувати чи записувати людину", – пише Розкладай.

Друга вимога – що оприлюднення відзнятих матеріалів можливе, якщо “є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних”.

Як висновок, операторам доведеться бути уважнішими, щоб не зняти чогось такого, що вважатиметься надмірним.

"Недостатньо артикульованою, як на мене, є норма щодо журналістських розслідувань. Так, зараз можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але хотілося б, щоб у законі була чіткіша норма щодо журналістської відеозйомки з метою виявлення суспільно важливої інформації", – додає Розкладай.

Також журналістам необхідно звернути увагу на статтю 7 законопроєкту щодо оброблення чутливих персональних даних. До таких належить расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в професійних спілках, генетичні та біометричні дані; інформація, що стосується здоров’я, статевого життя або сексуальної орієнтації, психометричних даних.

"Логіку цієї статті найліпше описати серверною командою deny all, allow A B C. Тобто за замовчуванням не можна, але можна за певних умов", – пише Розкладай.

Згідно зі статтею, можна розкривати дані, які суб’єкт персональних даних явно оприлюднив. Для цілей цього закону під формулюванням "явно оприлюднено" необхідно розуміти оприлюднення персональних даних у такій формі або в такий спосіб, які уможливлюють ознайомлення з ними необмеженого кола людей.

"Вочевидь, оприлюднена фотографія в закритому профілі інстаграму під це не підпаде точно", – робить висновок юрист.

Загалом у законопроєкті розширено понятійний апарат: з’являються поняття біометричних даних, витоку персональних даних, послуги інформаційного суспільства, профілювання (profiling), прямого маркетингу та інші. Також наведено досить чіткий перелік принципів, таких як мінімізація персональних даних та обмеження зберігання.