Точне місце перебування полоненого росіянами кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка досі не відоме – МІПЛ

Точне місце перебування полоненого росіянами кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не відоме.

Про це йдеться в матеріалі Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ).

З початку вторгнення він продовжував жити вдома та працювати в УНІАН. Хилюка викрали 3 березня в Козаровичах на подвір’ї власного будинку. Спочатку його утримували на території окупованого Димера, згодом вивезли в СІЗО в Росію.

Козаровичі деокупували 31 березня. Невдовзі до села приїхали українські слідчі, які взяли свідчення батька Дмитра, Василя Хилюка, про полон і викрадення сина. У травні до Козаровичів приїхав прокурор ОГП Олександр Вінницький, який додатково ще раз опитав батька журналіста. Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу. У цій статті, зокрема, йдеться про порушення законів та звичаїв війни – жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

Рідні Дмитра Хилюка тривалий час не знали про його місце утримання. Але наприкінці квітня їм зателефонували з Координаційного штабу поводження з військовополоненими й повідомили, що Росія підтвердила утримання журналіста в РФ.

У травні Медійній ініціативі за права людини вдалося поговорити зі звільненим через обмін мешканцем Козаровичів Ігорем Шостаком. Той повідомив: “Хлопці, які були зі мною в камері, чули прізвище Хилюк там, у СІЗО”.

Йдеться про СІЗО № 2 міста Новозибков Брянської області.

У серпні завдяки Міжнародному комітету Червоного Хреста (МКЧХ) батьки Дмитра Хилюка отримали від нього листа, на конверті був штамп “почта России”. У листі було одне речення: “Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре”. Внизу дата – 14 квітня. У відповідь батьки також написали та передали листа, але доля його невідома, адже немає гарантій, що МКЧХ вдалося налагодити передання листів викраденим українцям.

Невідомо, чи й досі Дмитро Хилюк утримується в Новозибкові. Адже, як повідомляли МІПЛ свідки, які вийшли з російського полону через обміни, росіяни переміщують полонених між різними СІЗО. Зокрема, з Брянської області цивільних переводили до СІЗО Курська, колонії міста Каменськ-Шахтинський Ростовської області, місць утримання в Севастополі.

Як повідомляв ІМІ, 28 березня журналістка Наталія Богута повідомила, що Дмитро Хилюк зник та, ймовірно, перебуває в полоні російських військових. Попри звільнення Київщини від російських окупантів журналіста УНІАН Дмитра Хилюка так і не було знайдено, зв’язку з ним немає від початку березня нинішнього року.