Журналістка Ірина Сампан заявила про повну редакційну незалежність під час створення документального фільму про повернення українських жінок із таборів у Сирії. В інтерв’ю виданню ZMINA вона розповіла, що Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України не було залучене до планування поїздки та не цензурувало матеріал.

За словами Ірини Сампан, представники розвідки побачили лише фінальну версію фільму, щоб підтвердити відсутність витоку чутливої інформації.

Співавторка фільму Євгенія Таранченко та Ірина Сампан. Фото з особистого архіву Ірини Сампан

“Вони навіть не редагували наш фільм. Я можу за це повністю відповідати. Єдина правка була така: вони запитали – “Іро, а де тут ти?” У фінальній версії мене взагалі не було в кадрі. І вони кажуть: “Та встав хоч щось, бо видається, ніби поїздка до Сирії – це легка прогулянка, а насправді все було зовсім не так”. Тобто це і була єдина правка. А так – жодної цензури”, – розповіла журналістка.

Журналістка зазначила, що логістику поїздки забезпечували власними силами, не використовуючи канали спецслужб. Безпека в регіоні (сирійський Курдистан) базувалася на домовленостях з місцевою стороною та супроводі військових на броньованому авто.

Серед основних загроз під час знімання журналістка виділила:

  • діяльність російської розвідки: поблизу місця проживання групи в місті Камишли розташована російська військова база;
  • загрозу тероризму: непередбачувані напади “Ісламської держави”, осередки якої знову активізуються в регіоні, особливо в місті Ракка;
  • відсутність стабільності: ризики засідок та мінування доріг.

Журналістка зауважила, що попри відносну цивілізованість курдських територій знімальна група суворо дотримувалася базових правил безпеки та дрес-коду, щоб не виділятися серед місцевого населення.

Як повідомляв ІМІ, у грудні 2025 року в Києві відбулася прем’єра документального фільму журналістки Ірини Сампан та Громадського радіо “10 втрачених років”. За даними ГУР, розвідники евакуювали із Сирії 89 громадян України – жінок і дітей. Україна залишалася єдиною державою, яка здійснила репатріацію з таборів Аль-Холь і Рож через громадянок, що виявили бажання повернутися. Операцію вдалося провести завдяки координації військових, дипломатів та представників Меджлісу кримськотатарського народу.