ЄС погодив нові правила для медіасектору

Основні інституції ЄС 15 грудня дійшли політичної згоди щодо Акта про свободу європейських медіа (European Media Freedom Act) – нового закону, що покликаний сприяти свободі й різноманіттю в медіасекторі, повідомляє Euractiv.

Представники Єврокомісії, Європейської ради та Європарламенту завершили перемовини, досягнувши попередніх домовленостей. Утім, пише медіа, угода містить кілька спірних нюансів

Посадовці ЄС до останнього моменту мали суперечливі погляди на питання захисту журналістів від стеження (зокрема, за допомогою шпигунських програм) – деякі держави-члени домагалися контроверсійних винятків для національної безпеки.

“Від багатьох я чула, що жодного спільного закону про медіа на європейському рівні бути не може, адже тут немає єдиного медіаринку. Натомість маємо 27 окремих ринків. Але правда в тому, що, якщо ЗМІ не впораються зі своєю роллю захисників демократії в одній, двох, трьох країнах, на нас чекатимуть серйозні проблеми на європейському рівні”, – заявила віцепрезидентка Єврокомісії Вєра Юрова на пресконференції після укладання угоди.

Закон про медіа містить заходи, покликані захистити журналістів (зокрема, фрилансерів) від стеження лише за виконання своїх професійних обов’язків і нерозголошення своїх джерел. Серед іншого це стосується стеження за допомогою шпигунських програм.

Єдиними винятками, згаданими в угоді, є розслідування деяких заздалегідь визначених видів злочинів, як-от тероризм чи вбивство, або випадки, коли суддя чи незалежний державний орган видає дозвіл на таке стеження. Після завершення стеження журналісти отримають відповідне сповіщення й зможуть оскаржити це рішення в суді.

Найконтроверсійнішою частиною цього розділу були так звані винятки, пов’язані з нацбезпекою. Втім, згадка про нацбезпеку була замінена формулюванням, за яким закон поважає національні обов’язки країн ЄС, закріплені угодами.

Країни ЄС також муситимуть поважати право отримувачів медіапослуг на доступ до різноманітного медіаконтенту від незалежних редакцій і забезпечувати наявність захисних меж для вільної й демократичної громадської дискусії.

Європарламент прагнув розширити статтю, яка зобов’язує новинні сервіси стежити за незалежністю редакційних рішень усіх ЗМІ, але зіткнувся з рішучим опором Європейської ради. Попри це передмова до тексту міститиме уточнення, що це зобов’язання поширюється на весь медіаконтент, який потенційно може значно вплинути на громадську думку.

Акт про свободу медіа містить деякі заходи, покликані забезпечити функціональну незалежність комунальних ЗМІ від політичних впливів, зокрема йдеться про відповідні правила наймання й звільнення керівників.

Угода також передбачає зобов’язання держав-членів розробити бази власників національних ЗМІ. Водночас члени Європарламенту мусили відмовитися від статті, за якою особам з важливими громадськими функціями було б заборонено володіти будь-якими виданнями чи мовниками протягом їхньої служби.

Закон про медіа передбачає, що виділення бюджетних коштів на купівлю реклами має відповідати прозорим, об’єктивним, пропорційним і недискримінаційним критеріям, відкритим для широкого загалу.

Європейська рада спершу домагалася винятку для місцевих і регіональних органів влади з населенням до 100 тисяч людей. Члени Європарламенту заперечили, аргументуючи це тим, що подібний виняток може створити серйозну лазівку для порушень принципу прозорості.

Зрештою посадовці дійшли компромісу, постановивши, що такі органи влади будуть зобов’язані публікувати лише деяку інформацію, щоб запобігти надмірному адміністративному навантаженню.

Національні законодавства держав ЄС мусять містити посутні й процедурні правила огляду концентрацій медіаринку (зокрема, на онлайн-платформах), які можуть вплинути на плюралізм і редакційну незалежність ЗМІ.

Європарламент домігся положення, за яким онлайн-платформи, що входять до категорії “системних” згідно з Актом про цифрові послуги, мусять давати ЗМІ одну добу відстрочення для скасування модераційних рішень, що впливають на їхній редакційний контент.

Щоб скористатися цим захисним правилом, видання мусить бути редакційно незалежним від політичних партій і інших держав. Для надзвичайних ситуацій, які охоплює механізм кризового реагування АЦП, передбачено коротший “відповідний” строк.

Цей так званий виняток для ЗМІ не стосуватиметься випадків, коли контент обмежено або видалено для дотримання юридичних вимог ЄС щодо нелегального контенту, протидії систематичним ризикам чи захисту неповнолітніх.

За Актом про свободу медіа Європейську групу регуляторів аудіовізуальних медіапослуг буде замінено Європейською радою медіапослуг – новим органом, сформованим з національних регуляторів, який стежитиме за систематичним застосуванням закону, зокрема оприлюднюючи впливові відгуки щодо чутливих питань на кшталт концентрацій ринку.

Спірним аспектом, пов’язаним з радою, було забезпечення її незалежності від Єврокомісії, адже виконавчий орган ЄС стане джерелом персоналу для її секретаріату. Виконуючи завдання, передбачені новим законом, цей секретаріат має діяти лише за розпорядженнями ради.

Втім, раніше Euractiv повідомляло, що дев’ять європейських держав, зокрема Франція й Німеччина, оприлюднили Меморандум про взаєморозуміння, де виступили за чіткіше визначення адміністративних завдань секретаріату й запровадження інших заходів, покликаних обмежити вплив Єврокомісії на нього.

Як повідомляв ІМІ, 16 вересня 2022 року Європейська комісія ухвалила пропозиції до так званого Європейського акта свободи медіа (European Media Freedom Act), який покликаний захистити плюралізм і незалежність ЗМІ та свободу громадської інформації в країнах Євросоюзу.

Марія Ігнатьєва, Катерина Дячук