ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Є різниця між офіцерським складом і рядовим полонених росіян, офіцери закритіші – журналіст

31.10.2022, 16:40
Фото – Facebook-сторінка Любомира Ференса
Фото – Facebook-сторінка Любомира Ференса

Під час розмов на камеру полонені російські офіцери та рядові поводяться по-різному. Офіцери закритіші до співрозмовника.

Про це в інтерв'ю ІМІ розповів журналіст, керівник та ведучий проєкту “Lviv media” Любомир Ференс.

"Коли я їх запитую про якусь детальну інформацію (офіцерів. – Ред.) – що вони везли, для чого це було, які завдання стояли, – вони дуже неохоче про це говорять. Я думаю, що це пов'язане не з тим, що вони перебувають у пенітенціарній установі, а з тим, що вони офіцери (і незалежно від того, це молодший офіцерський склад чи старший офіцерський склад). Я їх не дуже багато писав, але в мене склалося таке враження, що вони досягли певного статусу у військах Російської Федерації, їм є що втрачати в разі повернення і тому вони переживають сказати щось зайве", – говорить журналіст.

За його спостереженнями, рядові відкритіші до співрозмовника та більше говорять.

"Але часто їм не вистачає елементарних знань. Є ті кому 20–22 роки. Вони, можливо, хотіли б сказати, але вони не знають того. Вони до кінця не розуміють важливості свого статусу. До прикладу, був хлопчина, який був записаний кулеметником, але відігравав роль зв’язківця. І він говорить, що він маленький гвинтик великої системи й що без нього також нічого не відбувалося, але якщо глибше копнути, то зв’язок – це надзвичайно важлива штука. Без зв'язку не було б взаємодії між підрозділами й узагалі неможливо було б вести війну. Та росіяни, навіть перебуваючи на посадах рядового, піхотинця, вони, можливо, лише в полоні починають усвідомлювати важливість своєї ролі під час заходу в Україну й у війні з Україною. Я не думаю, що стіни табору несуть якийсь відбиток на їхньому способі думання. Можливо, ті, які перебувають більше, ніж пів року, і їх не обмінюють, у них депресія. Вони приходять до журналіста, і вони не хочуть усе висловити, бо вони пригнічені тим, що їх узяли в полон, і вони дуже довго тут перебувають, а російська сторона їх ніяк не може внести до списків", – додав Любомир Ференс.

Як повідомляв ІМІ, західні партнери вражені, що Україна не запроваджує інформаційної військової цензури. 

Liked the article?
Help us be even more cool!