Виступ Оксани Романюк на парламентських слуханнях щодо безпеки журналістів

Фото - скріншот з прямої трансляції каналу "Рада"

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк виступила 6 листопада на парламентських слуханнях на тему: “Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”. 

Вона зауважила, що найбільшою проблемою для журналістів в Україні є фізична агресія. 

Також Оксана Романюк назвала основні регіони, які є лідерами з порушень свободи слова, та озвучила три рекомендації щодо подолання проблеми безкарності.

Наводимо повний виступ виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк:

“Дорогі журналісти, шановні депутати, шановні представники владі і міжнародної громади! Насправді питання безпеки журналістів, питання свободи слова - це дуже конкретні речі, які потребують стратегічного підходу.

Стратегічного підходу від влади. Це має бути візія. Це не має бути тактичний маневр.  Ось ми зібралися, поговорили і далі розійшлись. Так не має бути.

З початку року, за 10 місяців цього року в Україні постраждали 208 журналістів внаслідок своєї професійної діяльності. Безпека для мене особисто - це питання дуже болюче. Я ніколи не казала цього публічно, але я сама - я пройшла через побиття, через погрози, через публічний тиск, обшуки, допити, у мене вилучали ноутбук. Торік вибивали двері в офіс ІМІ. Я знаю, наскільки складно, коли ти не маєш сил, щоб іти далі, коли ти лежиш і ти розумієш, що мусиш встати, тому що розумієш, що якщо не ти, то хто? Для мене була дуже важливою підтримка колег і саму тому двері офісу ІМІ завжди будуть відкриті для журналістів. Ми з-під землі дістанемо ті броніки, ми знайдемо ті гроші на лікування, але ми допоможемо колегам. 

І саме тому ми дуже ретельно і відповідально ставимось до барометра свободи слова. Це перелік кейсів, які збираються наші представники у всіх регіонах України. Перелік кейсів, що стосуються свободи слова. 

Із тих 208 кейсів, що я назвала, 147 стосувались фізичної агресії. Станом на сьогодні фізична агресія - є найбільшою проблемою для українських журналістів.

Я назву чотири категорії журналістів, які страждають найбільше. Перша, це зрозуміло, це журналісти, що працюють в зоні ООС. Українські журналісти не можуть працювати на окупованих територіях і я хочу, щоб це почули представники міжнародної спільноти.

Немає жодних гарантій фізичної безпеки. Говорили вже про Станіслава Асєєва, якого засудили до 15 років. Сотні журналістів виїхали, сотні ЗМІ були закрито, сотні кейсів ми зафіксували за ці роки. 

На другому місці - це журналісти-розслідувачі. Я думаю, зрозуміло, що атакують ті, кого вони критикують. Далі - фотографи та оператори. Це люди, які завжди на гострі атаки. Вони першими вигрібають на акціях протесту, на зйомках. І, нарешті, це регіональні журналісти. Їм немає на кого сподіватися. На жаль, у них ресурсів набагато менше, ніж у київських журналістів.

Регіони – найгірші з точки зору безпеки журналістів. Зрозуміло, це окуповані території. Далі – Київ і область. На другому місці в нашому антирейтингу серед контрольованих українською владою територій - Одещина, третє розділили Волинь і Дніпропетровщина. Я закликаю представників влади звернути особливу увагу на ці региони. 

І три рекомендації. Перша - надзвичайно багато залежить від політичної еліти, від хиб державної адміністрації. Якщо буде політична воля - будуть розслідування. Це означає, що нам потрібен системний діалог з правоохоронними органами, з судовою владою. Щоквартально представники ІМІ у регіонах зустрічаються з місцевими слідчими, щомісяця ми надсилаємо перелік кейсів до поліції. Але нам цього мало. Нам потрібен системний діалог на найвищому рівні. І я зараз звертаюся до правоохоронних органів, щоб цей діалог запустити, щоб він працював. А також нам потрібно говорити з судовою владою.

Друге, ми категорично виступаємо проти політизації питання свободи слова і безпеки журналістів. Сорі, але це конкретне питання, воно стосується конкретної безпеки. Ніякого популізму! Ніякого півру. На жаль, дуже багато ми бачимо його, особливо з боку проросійських політиків. І я хочу сказати: “Стоп!”.

І третє - взаємопідтримка журналістів. Давайте підтримувати один одного. Але давайте підтримувати на основі цінностей, на основі етики, стандартів. Тому що сьогодні уже такі одіозні політики, як Андрій Портнов, називають себе журналістами. Так бути не може. Отже ми маємо з вами об’єднуватися навколо цінностей і підтримувати один одного. Дякую”.