Наводимо приклади найбільш резонансних позовів за цей період.
Так, наприкінці серпня суд зупинив вихід ірпінської газети «Особистий погляд» до завершення виборчого процесу, задовольнивши таким чином повністю позов кандидата в народні депутати по одномандатному округу №95 та депутата міськради міста Ірпінь Дмитра Войцеха проти газети. В газеті опублікували фото антиагітаційної листівки проти кандидата і припустили, що він сам міг бути замовником такої брудної технології.
14 вересня кандидат в народні депутати від Партії регіонів по 149 виборчому округу Олексій Лелюк подав позов проти полтавської редакції «Газети по-українськи» за публікацію інтерв’ю з представником Комітету виборців України Віталієм Токовим. У ньому Токовий розповів, що Лелюк нібито роздавав своїм виборцям цукерки і борошно з Держрезерву України.
5 жовтня кандидат-самовисуванець по 123 виборчому окрузі на Львівщині Тарас Батенко звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом на інтернет-видання «Варіанти». Батенко вимагає спростувати нібито неправдиву інформацію про його благодійність за державний кошт і сплатити йому 50 тис. гривень штрафу «як компенсацію за завдану моральну шкоду та витрати на оплату судового збору й інші витрати».
12 жовтня лідер Радикальної партії, кандидат у народні депутати Олег Ляшко подав до суду на інтернет-видання iPress.ua за розміщення інформації, яка, як він стверджує, образила його честь і гідність. Так, 27 серпня в рубриці «Блогосфера» було розміщено матеріал «Політтехнолог: проект "Ляшко" — тонкий і розсудливий задум», що є передруком посту відомого політтехнолога Сергія Гайдая з його сторінки в соцмережі Facebook.
Експерти ІМІ відзначають, що за перші два місяці виборчої кампанії кількість порушень проти журналістів і медіа виросла на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Збільшилась кількість перешкоджань виконувати професійні обов’язки та цензури. За весь період виборчої кампанії — з 30 липня по 15 жовтня, — таких випадків зафіксовано 25.
Показовим є інцидент від 8 серпня, коли кандидат в народні депутати Катерина Самойлик (Компартія) заборонила херсонській журналістці Тетяні Жученко бути присутньою на заході та проводити фото і відео-зйомку зустрічі з місцевими жителями села Мирне, Каланчацького району, Херсонської області.Самойлик сказала, що вона себе знімати не дозволяє, тому що ще діючий депутат і для проведення її фіксації потрібно брати спеціальний дозвіл. Як коментують медіа-юристи, відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, журналіст не потребує дозволу на зйомку публічного заходу: «Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».
Штаби політичних партій, організовуючи публічні заходи, зокрема, прес-конференції, встановлюють спеціальні правила акредитації, чим обмежують доступ журналістів на заходи.
Так у Львові журналісти були обурені вимаганням паспорта, щоб потрапити на прес-конференцію лідера «Нашої України», екс-президента України Віктора Ющенка. А у Луцьку на прес-конференцію Ющенка не пускали «непотрібних» журналістів. Як пояснила представниця «Нашої України»: «Це – передвиборча кампанія. І ми самі визначаємо, кого з журналістів хочемо бачити на прес-конференції, а кого – ні».
У Сімферополі знімальну групу державної телерадіокомпанії «Крим» не пустили на брифінг лідера партії «УДАР» Віталія Кличка після зустрічі політика з жителями Сімферополя. Охоронці мотивували це тим, що в журналістів не було акредитаці. При цьому анонс заходу був розісланий 14 серпня з повідомленням, що акредитація завершується 31 серпня.
Ще одним тривожним сигналом цієї передвиборчої кампанії є звільнення журналістів.
Основна причина звільнень – цензура. Журналісти не витримують тиску, який чиниться керівництвом ЗМІ з вимогою подавати новини про владу та Партію регіонів лише у позитивному форматі.
Так, через цензуру та небажання обслуговувати інтереси Партії регіонів, 9 серпня звільнились журналісти Ольга Годовенко та Ольга Комарова з телеканалу «МИГ» (місто Южне, Одеська область). У своїх заявах вони написали, що звільняються, оскільки «представники засновника (телеканалу – ред.) «рекомендували» обслуговувати інтереси певної політичної сили».
З телеканалу СТБ ( належить олігархк В.Пінчуку) через цензуру звільнилася відома журналістка Наталя Соколенко.
У період виборчої кампанії ІМІ зафіксувало 8 випадків нападів на журналістів та залякувань.
Наприклад, 23 вересня журналіста телестудії ПравдаPRO Юрія Ребрика побив помічник народного депутата Віталія Барвіненка через відеозйомку депутата. Інцидент стався у селі Струмок, Татарбунарського району
Одеської області під час концерту до 200-літтю села. Сам концерт був використаний для агітації за кандидата в народні депутати від Партії регіонів Віталія Барвіненка.
Кандидат в народні депутати по 108 округу (Красний Луч, Перевальський район Луганської області) та діючий депутат Київради, лідер фракції «Блок Литвина» Валерій Мошенський вдарив у пах журналіста інтернет-видання «Molod-news», активіста руху «ЧЕСНО» Івана Жеведя. Жеведь знімав на відеокамеру зустріч Валерія Мошенського з виборцями.
У м. Бровари, Київської область, позаштатному кореспонденту газети «Громадський захист Київщини», координатору кампанії «Наступ» (з протидії фальсифікаціям на виборах-2012) Андрію Качору надійшла погроза фізичної розправи. Журналіст стверджує, що погрози надходять від охоронців голови окружної виборчої комісії №97 Максим Ситенкова через те, що Качор проводить відеозйомку засідання виборчої комісії.
?На Черкащині зафіксовано випадок, що невідомий чоловік погрожував фізичною розправою журналістугазети «Вечірня Умань» Володимиру Гамалиці. Гамалиця нещодавно опублікував в газеті матеріал «Мертві душі» робитимуть вибори?», де розкрив факти, що 28 людей без власного відома стали членами дільничних виборчих комісій.
З початку виборчої кампанії експерти ІМІ зафіксували також 8 випадків економічного, політичного та непрямого тиску.
Наприклад, 8 вересня кандидат в народні депутати, народний депутат від Партії регіонів Денис Омельянович погрожував донецькому інтернет-виданню «Новости Донбасса» технічними проблемами у роботі сайту. Йому не сподобалась новина під назвою «Підкуп або допомога громадянам? У Донецькій області кандидат-регіонал подарував школі автобус».
Резонансу набуло повідомлення від 28 серпня про обшук у редакції інтернет-видання «Главное», яке належить депутату Харківської обласної ради (фракція «Батьківщина»), кандидату в народні депутати Арсену Авакову.
12 жовтня у Луцьку міліція викликала на допит шеф-редактора телеканалу «Аверс» Наталку Московку та головного редактора газети «Аверс-прес» Андрія Лева. Журналісти проходять як свідки у кримінальній справі, порушеній за фактом хуліганських дій в офісі кандидата в народні депутати, представника Європейської партії України Олени Голєвої, хоча самі стверджують, що на місці інциденту присутні не були і знімальну групу туди не посилали. За словами Московки допит майже не стосувався кримінальної справи, а правоохоронцірозпитували про діяльність телекомпанії і роботу журналістів, по те, що саме вони знімають і кому надають матеріали. Наталка Московка трактує такі дії як втручання в роботу телерадіокомпанії і в роботу журналістів.
Червоним виділені порушення пов"язані з передвиборчою кампаніею
