В Офісі Президента відбулися установчі збори Ради зі свободи слова

Фото – фейсбук Тараса Шевченка

16 вересня в Офісі Президента відбулися установчі збори Ради з питань свободи слова та захисту журналістів, повідомляє ZMINA.

До неї увійшли 15 осіб: по шість представників українських ЗМІ та громадських організацій, а також по одному представнику від Офісу Президента, Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України.

На зустріч зі створення ради запросили близько 50 представників ЗМІ та громадських організацій. На початку заходу представник Офісу Президента Максим Кречетов роздав присутнім папірці, де у два стовпчики було надруковано 33 прізвища журналістів і 11 прізвищ представників громадських організацій.

Учасникам зустрічі запропонували обрати з кожного списку по одному прізвищу, аби лічильна комісія потім визначила шість журналістів та шість громадських експертів із найбільшою кількістю голосів. Ці 12 людей мали увійти до ради.

Як повідомляє кореспондент ZMINA, кілька присутніх журналістів виступили проти такого голосування, оскільки не всі прізвища в списках їм були знайомі, а також ніхто до голосування не озвучив, над якими саме питаннями працюватиме рада. 

Після нетривалої дискусії заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко запропонував, аби обрана таким голосуванням рада була тимчасовою і пропрацювала хоча б шість місяців. За цей час вона має напрацювати положення про роботу ради, пропозиції до якого також нібито зможуть вносити інші медійники, зокрема ті, що були запрошені, але не увійшли до ради.

Від журналістів до ради було обрано Михайла Ткача, Наталію Гуменюк, Вадима Міського, Павла Єлізарова, Наталію Влащенко та Данила Яневського.

Михайло Ткач та Данило Яневський не були присутні на зустрічі, тож вони за бажання можуть узяти самовідвід, і тоді на їхні місця до ради запросять наступних за рейтингом претендентів.

Від громадського сектору до ради увійшли: президентка Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяна Лебедєва, голова громадської організації “Інформаційна безпека” Тетяна Попова, медіаюрист “Платформи з прав людини” Олександр Бурмагін, директорка громадської організації “Український інститут медіа та комунікації” Діана Дуцик, директор організації ЦЕДЕМ Тарас Шевченко та заступниця голови ГО “Детектор медіа” Світлана Остапа.

Також у списку представників ГО були Роман Головенко з ІМІ, Ольга Решетилова (зазначена в списку як Кобилинська), Єлизавета Кузьменко з Громадського радіо, Павло Моісеєв з “Інтерньюз-Україна” та Ольга Падірякова з Центру прав людини ZMINA.

Водночас голова ІМІ Оксана Романюк розповіла, що, коли її організацію запрошували взяти участь у зустрічі в Офісі Президента, зауважили, що до ради не включатимуть керівників організацій та ЗМІ. Тож від ІМІ на захід запросили лише Романа Головенка, тоді як інші керівники громадських організацій були присутні на зустрічі.

Максим Кречетов також оголосив, що між 15 членами ради буде розподілено різні питання зі сфери свободи слова, з якими вони мають працювати.

Ці питання вони умовно поділили на такі секції:

• безпека журналістів: реакції на перешкоджання журналістській діяльності та превенція нападів на журналістів;
• соціальний захист журналістів: питання трудових прав, легалізація зарплат, відпустки тощо;
• захист професійних стандартів і саморегуляція, зокрема визначення статусу журналіста, запровадження національних прескарт, запровадження редакційної політики, імплементація етичних кодексів;
• моніторинг джинси;
• протидія пропаганді та поширенню фейків;
• доступ до інформації;
• блок правового регулювання медіа;
• онлайн-ЗМІ;
• друковані ЗМІ;
• інформаційна безпека;
• секція міжнародної інформації.

Рада з питань свободи слова буде дорадчим органом – її створення буде формалізовано після підписання Президентом відповідного указу.