Під час нового дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою українські онлайн-медіа не вдавалися до системної мови ворожнечі щодо поляків. Водночас у частині публікацій зафіксовано негативні узагальнення та протиставлення двох народів. Про це свідчить моніторинг Інституту масової інформації.

Три ключові висновки моніторингу:

  • Системної мови ворожнечі щодо поляків як національної групи не зафіксовано. Більшість критичних матеріалів стосується конкретних політиків та їхніх рішень – насамперед президента Польщі Кароля Навроцького, – а не польського народу.
  • Головною проблемою стали негативні узагальнення. У частині публікацій відповідальність за рішення окремих польських політиків переноситься на поляків загалом – через формулювання на кшталт “польська істерика” чи “поляки самі загнали себе у цейтнот”.
  • Конфліктогенним прийомом стало протиставлення українців і поляків за готовністю захищати державу: коректні соціологічні дані подавалися під узагальнювальними заголовками, які формують негативний образ цілої нації.

“Медіа мають повне право, і навіть обов’язок, критикувати рішення польської влади. Але коли відповідальність із конкретних політиків переноситься на цілий народ, це вже не журналістика, а виробництво стереотипів. Росія системно працює над тим, щоб посварити українців і поляків, і кожне таке узагальнення в наших заголовках грає саме на її користь. Тому ми радимо редакціям чітко розділяти владу і суспільство, особливо в заголовках, які формують перше враження аудиторії”, – зазначила авторка дослідження, експертка ІМІ Олена Голуб.

ІМІ нагадує, що подібну динаміку фіксували й 2024 року, під час блокування українсько-польського кордону польськими фермерами: тоді системної ксенофобії в українських медіа також не спостерігалося, однак траплялись емоційна риторика та конфліктогенні формулювання.

Повний текст моніторингу читайте за посиланням.

*До моніторингової вибірки потрапило 15 популярних онлайн-медіа України: Суспільне, “Рубрика”, “Слово і діло”, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, LIGA.net, NV, Цензор.НЕТ, УНІАН, ТСН, OBOZ.UA, Zaxid.net, “Букви”, “Главком”.  

Період моніторингу – з 18 до 28 червня 2026 року включно.