Україна презентувала підходи до протидії дезінформації та анонсувала нову Стратегію інформаційної безпеки на міжнародній конференції “Розбудова демократичної стійкості до дезінформації” 17 вересня у Віллі Бігі (Калькара, Мальта). Захід був організований за підтримки Ради Європи та Міністерства закордонних справ і туризму Мальти під егідою мальтійського головування в Комітеті міністрів Ради Європи.
Представляла Україну на конференції директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ, яка повідомила про це на своїй фейсбук-сторінці.
Ганна Красноступ наголосила на унікальному досвіді України в протидії російським інформаційним маніпуляціям та дезінформації.
“Захищаючи журналістів, ми захищаємо право суспільства на правдиву інформацію. У світі, що перетворюється з індустрії фактів на індустрію фейків, підтримка професійних медіа та розвиток критичного мислення громадян стають нашими головними пріоритетами”, – зазначила вона.
Тому, додала Красноступ, забезпечення плюралістичного медіапростору та підтримка професійних медіа є одним із пріоритетів.
Крім того, вона поінформувала про реалізацію в Україні кампанії Ради Європи “Журналісти мають значення”, просування ініціативи Journalism Trust Initiative (JTI) та проєкту “Білий список медіа”, що формує Інститут масової інформації.
Також Ганна Красноступ зазначила, що нова Стратегія інформаційної безпеки України охоплюватиме питання міжнародної співпраці у сфері протидії іноземним інформаційним маніпуляціям.
В коментарі Інституту масової інформації Ганна Красноступ розповіла, що вони здійснюють підготовку нової редакції Стратегії інформаційної безпеки “з урахуванням актуальних загроз та викликів інформаційній безпеці”. Оскільки повномасштабне вторгнення Росії зробило положення затвердженої 28 грудня 2021 року указом президента України №685/2021 Стратегії інформаційної безпеки “значною мірою застарілими та недостатніми”.
За словами Красноступ, нова Стратегія інформаційної безпеки буде не просто оновлювати існуючі положення, а відповідати на безпекові виклики, перетворюючи захист інформаційного простору на ключовий пріоритет національної безпеки.
Вона зазначила, що Росія значно посилила інформаційні маніпуляції та втручання, у тому числі шляхом поширення дезінформації та пропаганди, реалізації спрямованих на деморалізацію українців інформаційних кампаній, підрив довіри до влади, поширення паніки, а також дискредитацію України на міжнародній арені. Обсяги та складність цих операцій багаторазово зросли.
“Такі платформи як Telegram, WhatsApp, інші приватні месенджери стали ключовими каналами для поширення дезінформації та психологічних операцій, що не було повною мірою враховано у чинній стратегії. Окремим викликом є поширення росіянами згенерованих штучним інтелектом діпфейків. Міжнародна спільнота вже активно використовує поняття російські інформаційні маніпуляції і втручання (RIMI). Це вимагає нових підходів до регулювання та співпраці з міжнародними партнерами”, – зазначила Ганна Красноступ.
Посадовиця зазначила, що вирішення зазначених проблем планується забезпечити шляхом реалізації таких, зокрема, стратегічних цілей:
- розвинути систему державних стратегічних комунікацій, що забезпечує проактивне поширення українських наративів в національному та міжнародному інформаційному просторі та утвердження української національної та громадянської ідентичності;
- забезпечити протидію дезінформації, гібридним загрозам, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в національний інформаційний простір України;
- підтримка національного культурного продукту та меморіалізацію, що створює умови для утвердження української національної та громадянської ідентичності;
- удосконалити механізми захисту прав людини у сфері збирання, зберігання, використання та поширення інформації, свободи вираження поглядів і переконань та доступу до об’єктивної та достовірної інформації;
- реалізувати заходи щодо інформаційної реінтеграції громадян України, які проживають на тимчасово окупованих РФ територіях.
- відновити ефективні канали надання громадянам достовірної інформації на деокупованих територіях України;
- посилит міжнародне співробітництво задля забезпечення інформаційної безпеки України;
- забезпечити інформаційну єдність та підтримку української національної та громадянської ідентичності серед українців за кордоном.
Як повідомляв ІМІ, 28 грудня 2021 року президент України Володимир Зеленський в указом №685/2021 затвердив Стратегію інформаційної безпеки України.
Інститут масової інформації з 2019 року публікує список найякісніших українських онлайн-медіа раз на пів року. До списку входять загальноукраїнські онлайн-медіа, які набрали найбільше балів за результатами оцінювання дотримання професійних журналістських стандартів та мали найнижчі показники маніпуляцій, джинси, фейків, сексизму, мови ворожнечі. Рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%.