У США 24-річна дослідниця даних Несса Кіані запустила застосунок Culldron, який позиціює як інструмент для боротьби з дезінформацією про Україну. Платформа також агрегує та перепощує повідомлення з Telegram-каналів. Водночас українські експерти розкритикували ініціативу, повідомляє Columbia Journalism Review.
Застосунок почав працювати в лютому. Його користувачі можуть отримувати невеликі винагороди в криптовалюті за публікацію та перевірку новин про Україну, наприклад інформації про повітряні тривоги чи помічені дрони.
Перевіркою достовірності займаються самі ж користувачі за системою на кшталт “нотаток спільноти” в соцмережі Х. Люди, які шукають конкретну інформацію (наприклад, біженці й переселенці, що цікавляться станом свого району після обстрілу), також можуть пропонувати грошову винагороду за потрібні дані. На основі перевірених дописів Culldron створює й поширює згенеровані за допомогою ШІ відео, подкасти й статті.
За словами Кіані, ця модель покликана “стати джерелом прибутку для людей, які живуть у регіонах з дестабілізованою економікою”. Сама дослідниця є донькою Джо Кіані, одного з найбагатших людей штату Каліфорнія.
Culldron дозволяє як дописувачам, так і фактчекерам створювати по кілька анонімних профілів, але всі профілі одного користувача мають спільний “рейтинг надійності”. Кіані також зазначила, що застосунок не видалятиме й не блокуватиме акаунтів за поширення недостовірної інформації, за винятком незаконного контенту на кшталт дитячої порнографії.
“Платформі це не шкодить, і ми точно прагнемо надати голос усім, навіть людям, які поширюють не найкращу інформацію”, – пояснює Кіані.
Опублікований у застосунку контент проходить автоматизовану перевірку на основі метаданих, геолокації, часових позначок і пошуку за зображенням та отримує рейтинг достовірності від 1 до 5. Водночас контент, недостовірність якого було доведено, залишатиметься на платформі, – але застосунок може позбавити користувачів можливості робити дописи, якщо вони систематично публікують дезінформацію.
Наразі платформа налічує кілька сотень акаунтів. Окрім цього, команда застосунку збирає й перепощує дописи з Telegram. Кіані стверджує, що її співробітники консультуються з українцями, щоб зʼясувати, які канали є найнадійнішими джерелами.
“Ми на боці людей. Ми на боці журналістів. Ми просто намагаємося віддати владу людям і зберігати інформацію, щоб пізніше ці наративи не загубилися”, – каже вона.
Також Кіані сподівається, що в майбутньому “воєнні інфлюенсери” з України за гроші створюватимуть ексклюзивний контент для Culldron. Якщо застосунок “злетить”, Кіані хоче розширити його діяльність, щоб той охоплював також Південний Судан, Іран, Венесуелу й США.
Водночас українські експерти розкритикували застосунок. Головний редактор проєкту StopFake Євген Федченко зауважив, що в користувачів немає мотивації працювати швидко, тож дописи можуть довгий час залишатися неперевіреними: “Деякі фейки потребують термінової реакції, їх не можна просто опублікувати і два місяці чекати на верифікацію. Іноді шкода, якої вони завдають, негайна”.
В. о. керівниці VoxCheck Валерія Степанюк також застерегла, що шкідливі актори зможуть зловживати платформою й просувати неправдиві твердження одне одного, позначаючи їх як достовірні.
“Ті, хто займається поширенням фейкової інформації, можуть прийти в цю мережу, щоб просувати свою думку”, – застерегла вона.
